Ознайомлюємо дитину з еталонами величин: 4 корисні вправи
Еталони одиниць величин займають особливе місце у процесі розвитку дитини, оскільки поняття розміру має умовний характер. Об’єкт не може бути просто великим або маленьким, адже його розмір можливо визначити тільки залежно від місця, що він займає поіж інших об’єктів. Еталонами розміру є людське уявлення про відношення за розміром між різними предметами. Слова «великий», «маленький», «середній» свідчать про місце кожного предмета поміж інших.
Турботливим батькам необхідно навчати дитину розрізняти величини предметів, знайомити її з параметрами розміру та їхніми словесними позначеннями. Для цього не потрібно спеціальних пристроїв або складних методик — пограйте з дитиною в розвивальні ігри. До вашої уваги пропонуємо прості та цікаві завдання, що можна виконувати під час прогулянок, удома та взагалі будь-де.
Вправа № 1 «Іграшки та чашки»
Для початку порівняйте три об’єкти. Щоб дитині було простіше засвоювати інформацію, оберіть будь-які три іграшки, що помітно різняться за розміром. Це можуть бути лялька, машинка, м’який ведмедик тощо. Запропонуйте дитині спробувати порівняти їх між собою та викласти у ряд залежно від розміру. Нехай малюк озвучує свої міркування щодо цього словами «найбільший», «великий», «трохи менший» тощо.
Щоб закріпити поняття «більше/менше», візьміть три чашки, різниця в розмірі яких є очевидною для маленької дитини. Запитайте у малюка, яка з чашок найбільша, яка середня і яка найменша. Потім попросіть виконати просте доручення, наприклад, у велику чашку насипати чаю, у середню — кави, а у маленьку налити сік. Не забудьте подякувати малюкові за його допомогу.
Вправа № 2 «Сніговик»
Дуже цікаве завдання для зимової пори року. Зробить із малюком традиційного сніговика, що складається з трьох елементів. Покроково зліпить спочатку найбільшу снігову кулю, потім — середню, а потім — найменшу. Збирайте сніговика, пояснюючи дитині, що найбільша частина повинна знаходитися знизу, щоб на неї можна було поставити кулю трохи меншого розміру, а потім ще меншого. Доповніть скульптуру імпровізованими оченятами та руками.
Коли повернетеся додому, запропонуйте своїй дитині виконати аплікацію вашого сніговика з трьох білих паперових кіл або ватних кульок різного розміру. Обов’язково закріплюйте словесні позначення кожного розміру. Очі, ніс, руки, мітлу та інше домалюйте фломастерами, а готове творіння повісьте на видноті у квартирі.
Вправа № 3 «Весела сімейка»
Після вдалих перших вправ, якщо малюк уже засвоїв базові поняття, збільште кількість предметів, із яких ви викладатимете цілі ряди, що зменшуються або збільшуються за розміром, але не більше 6–8 штук. Нові заняття мають на меті навчити дитину засобів накладення і прикладення.
Для цього запропонуйте малюкові гру-вправу «Весела сімейка». Разом із дитиною виріжте з паперу контури шести чоловічків або тваринок. Оберіть папір одного кольору, а розміри об’єктів повинні різнитися хоча б на один сантиметр. Далі з картону іншого кольору виріжте кола з тією самою різницею в розмірах.
Чоловічки або тваринки будуть дітками, а кола — тарілками. Розкажіть малюкові цікаву історію про матусю, яка мала шестеро гарних та дружніх дітей. Акцентуйте увагу на тому, що всі діти вдома сідають за стіл завжди по порядку: першою сідає найбільша (найстарша), потім — трохи менша, а потім ще менша тощо. Спочатку обов’язково супроводжуйте свою розповідь викладанням фігурок по черзі. Найбільшій дитині належить найбільша тарілка і так далі.
Щоб малюкові було цікавіше та зрозуміліше, розкрийте йому таємний мамин секрет: для того, щоб не помилитися, матуся завжди порівнює тарілки. Скажіть, що спочатку вона обирала найбільшу тарілку і ставила її перед найбільшою дитиною; потім із-поміж тих, що залишилися, вона знову обирала найбільшу.
Далі розкажіть малюкові, що для веселої сімейки вже настав час вечері й діти знову хочуть їсти. Зберіть викладені кола і попросить дитину знову розкласти тарілки, наслідуючи дії мами. Нагадайте про спосіб накладення. Звісно, що більшість дітей помиляється на середині ряду, але не поспішайте нічого виправляти. Скажіть малюкові, що не всі персонажі гри отримали свої тарілки, і почніть усе спочатку.
Вправа № 4 «Веселі гноми»
Розпочніть гру із вирізання головних героїв — двох братів гномів. Обов’язково виготовте їх одного кольору, але різних розмірів. Розкажіть просту історію про те, як мама придбала для старшого та молодшого брата модні штанці. Їх вам потрібно теж виготовити заздалегідь. Заготівки повинні відрізнятися тільки завдовжки. Тепер попросіть дитину допомогти братам-гномам обрати для себе штанці за розміром так, щоб не вийшло, що одному штани занадто довгі, а другому — закороткі. Для цього дитина повинна накласти заготівки одну на одну.
Навчити дитину параметрів ширини можна з допомогою дощечок, мотузок, олівців, палиць різної довжини тощо. Зробить найпростіше: виріжте дві довгі смужки із картону та покладіть на стіл. Нехай одна з них буде широкою, а інша вузькою. Запропонуйте дитині поміркувати, чи обидва брати зможуть пройти вузькою доріжкою. Допоможіть малюкові практично спробувати провести по ній спочатку одного брата, а потім іншого. Проаналізуйте кожну ситуацію, порівняйте доріжки, позначте їхню довжину та розмір словесно.
Грамотний підхід до навчання та розрізнення серединних понять між великим і маленьким розмірами дадуть змогу вашому малюкові краще орієнтуватися в світі. Дидактичні ігри тренують дитяче сприйняття та допомагають в навчанні. Коли дитина вже добре розрізнятиме, який предмет є великим, а який маленьким, продовжуйте визначати розміри в побуті: просіть передати велику або маленьку ложку, запитайте хоче малюк велике або середнє яблуко тощо.