Іноді величезною проблемою для дорослого стає привести свого малюка до дитячого садка і залишити його там. БЕЗ СЛІЗ! Тобто залишити дитину в садку — проблема не така велика. Проте зробити так, щоб малюк не розплакався, не хапався щосили за маму, тата чи бабусю, не кричав так, що чутно навіть за три квартали, — ось справді складне завдання.

У цій статті ми розповімо батькам про те, як змінити ситуацію, зробити так, щоб дитина йшла в садок із задоволенням та усмішкою, не почувалася кинутою і самотньою, не переживала прикрість і нерозуміння.

Спершу проаналізуємо, що відчуває дитина, яку привели до дитячого садка. Наприклад, якщо це сталося з нею вперше.

♦ Дитині дуже страшно, оскільки все здається абсолютно незнайомим.

♦ Дитина не розуміє, навіщо її сюди привели.

♦ Вона дуже хоче повернутися туди, де їй тепло, спокійно і звично, тобто додому.

♦ Вона боїться нових людей — нянечки, виховательки та інших незнайомих дорослих.

♦ Малюк поки що не вміє знайомитися з дітьми і вважає навколишнє середовище ворожим для себе.

♦ Він ще не готовий відірватися від мами або тата, не почувається в безпеці, коли їх немає поряд.

І це ще не всі почуття, які переживає дитина. При цьому вона ще не може повністю усвідомити їх і висловити. Якщо ви запитаєте в малюка, чого він плаче, він не зможе відповісти вам.

А що відчуває дитина, яка в садку вже не вперше, але при цьому ніяк не хоче відпускати свою рідну і улюблену людину?

• Малюк може досі відчувати страх перед новими обставинами або вихователькою (нянею).

• Він може відчувати образу на батьків за те, що вони залишають його самого і йдуть.

• Дитина могла стати жертвою дитячої агресії в попередні дні, і тому відчуває страх, відмовляється залишатися в групі.

Чого нам, дорослим, не треба робити, якщо ми хочемо без проблем піти з дитячого саду на роботу або у справах?

• Не треба залякувати дитину дитячим садком в інший, «недитсадковий» час («Якщо погано поводитимешся, віддам тебе в садок на весь день!»).

• Не слід погіршувати ситуацію, раз у раз повторюючи дитині про те, що вам треба скоріше йти, що вам ніколи, що ви спізнюєтесь на роботу. Намагайтесь планувати свій ранок так, щоб у вас був час поспілкуватися з дитиною, спокійно дійти до садка, поговорити з вихователькою, обійняти і поцілувати свого малюка. Інакше в дитини виникне відчуття, що ви від неї біжите геть.

• Не говоріть дитині, що, якщо вона плакатиме, ви взагалі за нею не прийдете. Малюк обов’язково запам’ятає ваші слова. Вони його злякають, адже найбільший дитячий страх — це страх загубитися і залишитися самому. Тоді гучна істерика наступного дня вам забезпечена.

• Не брешіть дитині. Не можна говорити малюкові, що нікуди не підете, і при цьому йти тоді, коли він захопився грою. Це дуже боляче і прикро.

А тепер розглянемо правильне розв’язання проблеми.

• Перш ніж вести малюка до дитячого садка, намагайтесь створити позитивний образ садка у його свідомості. Розповідайте про те, як у садку цікаво, як весело грати з дітьми, дізнаватися щось нове, які там є іграшки.

• Почніть освоювати територію садка ще до того, як малюк його відвідуватиме. Попросіть дозволу погуляти на майданчику, зайти в групу, походити по коридорах. Для дитини дуже важливо, щоб обстановка була хоч трохи знайомою.

• Знайдіть хорошу, розумну, добру, люблячу дітей виховательку. Вона не повинна кричати, принижувати дітей, бути байдужою. Познайомте з нею малюка заздалегідь. Можливо, навіть поводіть дитину деякий час у групу просто на прогулянку.

• Ще до початку відвідування садка створюйте більше таких ситуацій, у яких дитина могла б спілкуватися з іншими малятами. Навчіть її грати в спільні ігри, знайомитися, ділитися, відстоювати свої інтереси.

• Іноді причина дитячих сліз у садку — небажання батьків відпускати малюка. Тому спершу розберіться з власними почуттями. Якщо мама, ледь не плачучи, тримає малюка за ручку і насилу відпускає до дітей, малюк плакатиме і сам, намагаючись викликати ще більшу жалість у мами. Переконайте себе, що в дитячому садку дитині комфортно, що їй весело грати з малятами, що ви знайшли хорошу виховательку тощо.

• Якщо ви розумієте, що вам важко впоратися з емоціями, а комусь із близьких зробити це простіше, або дитина когось із близьких відпускає легше, нехай саме ця люди- на і відводить малюка до садка. Наприклад, з мамою розлучатися важко, а з татом трохи легше? Тоді нехай тато відводить дитину вранці.

• Хваліть малюка «за мужність і героїзм», якщо він зумів впоратися зі своїми емоціями, тобто якщо раніше він плакав, а сьогодні спокійно вас відпустив, не забудьте увечері похвалити його.

• Давайте малюкові в садок його улюблені м’які іграшки, які символізують домашній затишок і тепло. Іграшки допоможуть дитині впоратися з почуттям самотності.

• Можете дати дитині сімейні фото. Тоді вона відчуватиме, що ви поруч. Їх можна прикріпити в шафці.

• Частіше говоріть малюкові про те, як ви його любите. Розкажіть про свої почуття, які виникають у вас тоді, коли він у дитсадку: «Я дуже сумую за тобою. Але я знаю, що тобі в садку добре і весело. Час мине дуже швидко. Я за тобою прийду, і разом ми гулятимемо. Я теж чекаю вечора».