У школі окрім усіляких нововведень у повсякденне життя дитини та батьків часто додається ще одне явище — діти обміняються своїми речами, дарують одне одному іграшки, фантики, купують цукерки чи сік. І все би добре! Але ж інколи обмін чи подарунок зовсім не рівнозначний. Якусь коштовну річ малюк може виміняти на камінець з вулиці чи навпаки. Що робити? Як правильно вчинити?

     1. Навчіть дитину знати ціну речей своїх і чужих. Аби не сталося так, як в одному класі на 8 Березня першокласник Матвій вирішив усім дівчатам зробити сюрприз. Зібрав усіх хлопців, кожен обрав, кому даруватиме. А подарунки — золото, що необхідно було взяти вдома в скриньках батьків. Наступного дня задоволені дівчата несли додому коштовності. А батьки потім телефонували одне одному і шукали власників золотих прикрас, аби віддати назад. Деякі батьки навіть не встигли помітити пропажу та були шоковані.

Отже, діти повинні знати, що таке коштовні речі,  що не може бути подарунком чи предметом обміну, аби не накоїти дурниць.

     2. Навчіть дитину радіти тому, що вона має. Дуже часто малюк просто хоче мати такі самі речі, що мають інші. Хоча в самої багато такого. Наприклад, у Марійка мала ляльку з відомого мультфільму, але з рожевим волоссям. А іграшка Даринка мала синій колір волосся. Хоча іграшки були ідентичними, окрім голів, навіть сукні в них були однакові, Марійка мріяла про іграшку подружки. Потрібно навчити дітей відчувати радість від тих речей, які вони мають, самі вибирають або їм купили батьки. Завжди виникатимуть моменти, коли у товариша буде щось краще. Необхідно навити дитину не заздрити.

     3. Навчить дитину обмінюватися речами на певний час. Мінятися назавжди можна, але запитати у батьків дозволу. Часто трапляється, що дитина потім усвідомлює: ця булавка в формі змії, яку вона виміняла, їй уже не потрібна, хоче повернути назад свій еспандер. А коли діти обмінюються речами на деякий час, то це добра традиція, адже всі задоволені.

     4. Навчіть дитину не бути жаднюгою, але й не бути останнім «лохом». Адже діти швидко бачать, кого можна обдурити, у кого можна просити: «А мені щось купиш?» Аби ваша дитина не впадала в крайності: всім усе куплю, подарую, собі нічого не залишу чи нікому нічого не дам, сама все з’їм, слід розмовляти з нею та пояснювати, як поводитися у певних ситуаціях.

     5. Навчіть дитину правильно поводитися в колективі. Не можна забороняти малюкові обмінюватися в школі речами. Не знеохочуйте ділитися, купувати щось друзям та дарувати. Це невіддільна частина колективного спілкування та гри. Діти дорослішають, самі вирішують, як розпорядитися своїми коштами, кому подарувати свою стару машинку чи ляльку. Просто слід трохи їм допомогти. І головне — ніколи не слід виходити за загальноприйняті межі.

Ці 5 порад допоможуть батькам розв’язати всі складнощі та пояснити дітям правила колективної взаємодії.