Бажаєте, аби ваша дитина завжди засинала спокійною, задоволеною та щасливою? Тоді щодня приділяйте їй увагу та розмовляйте, хоча б декілька хвилин. Психологи рекомендують щодня перед сном проводити міні-інтерв’ю з малюком. А як часто ви відверто говорите з рідною дитиною?

Багато батьків забувають розмовляти зі своїми дітьми. Зранку швидке збирання до дитячого садочка чи школи, потім заняття, поспіхом прогулянка, купання і мультфільми. Орієнтовні фрази, якими зазвичай спілкуються батьки з сином чи донькою: «Ти голодний? Їсти хочеш? Чому ніс брудний? Сідай за стіл! Їди купатися! На добраніч!» А ще діалог може повністю містити лише докори й критику: «Знову ти брудний, як чортеня! Коли це припиниться! Одні погані оцінки!» І подібне, наші діти чують, терплять, мовчать, або влаштовують істерику. А батьки ще дужче починають їх сварити і не розуміють: «Ну що я роблю не так? Годую, купаю, одягаю, усе купую!»

А насправді відсутнє головне — відверта, щира розмова, коли батьки не поводяться, неначе відбувають певний термін і виконують завдання з виховання дитини. Ці питання допомагають відкрити дитячі серця та налагодити довірливі гармонійні стосунки між дитиною та батьками.

     1. Чому тобі сьогодні стало дуже сумно? Це питання потрібне, адже всі неприємності важливо проговорювати, аби вони не «осіли» на дно душі.

     2. Що тебе сьогодні змусило посміхнутися? Так перед сном дитина налаштується на позитив і не зациклюватиметься на негативних емоціях.

     3. Що цікавого ти дізнався сьогодні? Нова інформація закріпиться, а можливо, постануть нові питання щодо неї.

     4. Як ти гадаєш, чи існує десь Країна снів? Такі та подібні казкові запитання потрібні для розвитку дитячої уваги. Аби вони цінували цей прекрасний чарівний світ дитинства, де можливо все.

     5. Яким би ти хотів бачити свій завтрашній день? Звичка уявляти свій новий день допомагає навчитися раціонально планувати свій час.

Не варто витрачати багато часу на ці запитання. Стисло, але регулярно щодня. Можна інколи, якщо є час, збільшувати кількість запитань. Дитині не важливо, аби ви зверталися до неї розумними фразами та давали наукові поради. Головне — ви цікавитеся справами дитини, уважно слухаєте та приймаєте її такою, якою вона є, зі своїми недоліками та досягненнями.  

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: