Є батьки, які дуже занепокоєні тим, що діти не просять в них пробачення. Хоча самі вважають, що не варто перепрошувати у дитини, адже це суперечить вихованню та впливає на батьківський авторитет. Так це чи ні? Чи потрібно в сина чи доньки просити пробачення?

Отже, у дітей потрібно перепрошувати — і з цим згодні всі психологи та експерти! Як і коли?

    1. Коли батьки зірвалися на дитину, накричали, або навіть вдарили ременем. Обов’язково потрібні вибачення: «Вибач мені, будь ласка! Я скоїв помилку, любий синку (донечко)! Я не повинен був говорити таких поганих слів і вчиняти такі дії. Насправді, я так не вважаю. Я тебе люблю!» Слово «пробач» неодмінно повинно бути у ваших фразах вибачення! І запитання, що спонукає сина чи доньку до вибачення: «Ти пробачиш мене?» Необхідно, аби дитина підтвердила, що вибачає вас.

    2. Коли батьки запізнилися на якийсь важливий для дитини захід чи пообіцяли щось та не виконали. Не слід кричати та наголошувати, як вам було важко взагалі вирватися, як часто роблять мами з татами: «Та подякуй, що я взагалі приїхав, адже ти навіть не знаєш, чого мені це коштувало!» Таким чином батьки говорять дитині, що вона та її справи не є для них головними. Не перепросивши, можна назавжди травмувати дитину. Скажіть: «Вибач, любий, я так поспішав, проте не встиг! Як на зло, стільки всього трапилося! Наступного разу я намагатимуся прийти навіть раніше! Я тебе обожнюю! Ти в мене найкращий, хай там що! Мир?»

    3. Коли батьки образили товаришів дитини. У такому разі батькам слід перепрошувати в рідної дитини, а також у дітей, яких образили. Дуже часто трапляється, коли діти, посварившись з друзями, йдуть до батьків ображені та шукають заспокоєння. А ті від образи за рідну дитину можуть наговорити зайвого не лише своїй дитини, але й чужим. Діти швидко пробачають одне одного, натомість дорослому важче. До того ж через втручання дорослих, у дітей можуть зіпсуватися стосунки між собою. Тому правильним буде перепросити у всіх: «Ви гарні діти, мені подобається, що ви дружите! Але через той випадок я дуже розлютилася, тому наговорила зайвого. Вибачте мене, пропоную не сваритися! Ви не ображаєтеся?»

Дехто звісно заперечить: «Навіщо перепрошувати, коли можна не ображати дитину взагалі!» Але ніхто з нас не святий, ми прості люди, які інколи припускаються помилок чи так складаються обставини.