Причини дитячої допитливості. Як реагувати на запитання, якщо вони вас дратують?
У нас немає часу відповідати на чудні, інколи абсурдні, «незручні», а іноді дотепні й смішні дитячі запитання. Ми не знаємо правильної відповіді, не можемо дібрати правильних слів для пояснення, а частіше ми просто не маємо часу. Поспішаємо. А ще ці питання дратують, адже вони виникають у малюка постійно. Здається, що дитина таким чином хоче нас розгнівати, позлити. Насправді в малюка зовсім інші мотиви. З’ясуймо, які саме. Може, тоді ми зможемо знайти і відповідь, і правильні слова, і час.
«Я пізнаю світ», — найчастіша причина виникнення запитань. Для малюка все, що навколо, відбувається уперше. Саме тому він і запитує, звідки береться вітер, чому блакитне небо, сіль солона і що таке бурулька. А крім цього ще стільки всього нового: відчуття, звуки, запахи, смаки, явища природи — усе це розбурхує уяву, сприйняття дитини і змушує ставити запитання.
«Я спілкуюся». Як часто ви розмовляєте з дитиною? Причиною того, що дитина «мучить» вас питаннями, може бути брак спілкування з вами і вашої уваги. Запитання — це один зі способів змусити вас говорити.
«Зрозумій мене». Якщо ви відповісте на питання малюка, це виглядатиме так, наче ви здійснюєте взаємообмін думками. Ви цікавитеся питанням, а отже, воно для вас важливе й потрібне, вам приємно спілкуватися, ви пишаєтеся допитливим малюком. Саме це іноді мають на меті діти, ставлячи запитання.
«Допоможи! Я заплуталася». Дитині важко одразу усвідомити все, що відбувається навколо, до того ж у світі існує багато суперечливостей, що ще більше ускладнює сприйняття. Саме тому малюк звертається до дорослих за поясненнями всього незрозумілого.
Серед цих чотирьох причин немає навіть натяку на те, що малюк хоче вас позлити. Це неможливо, адже діти у віці «чомучок» навіть у думках не мають цього на меті. Саме тому стримуйтеся, працюйте над собою, тільки б вас не дратували дитячі запитання. Запитала дитина — поясніть, розкажіть, покажіть. Не знаєте відповіді — шукайте її разом. Стимулюйте пізнавальний інтерес: читайте дитині цікаву літературу, показуйте адаптовані для дітей наукові фільми. Знаходьте час на спілкування й обов’язково хваліть малюка за такі цікаві запитання, надавайте можливість самостійно зробити припущення. Пам’ятайте, ви дитину виховуєте, а не вирощуєте.