Ви побачили у дитини нову іграшку, або помітили у своєму гаманці, що бракує кілька купюр? Дізналися, що ваша рідна дитина краде речі? У голові постала купа питань: «Чому моя дитина почала красти? Чого їй бракує? Звідки в неї така схильність? У нас пристойна родина!» Головне — з’ясувати все та не сварити дитину, не кричати, аби вона не почала ще й з переляку говорити неправду. Як правильно вчинити в такій ситуації?  

   1. Поговоріть із дитиною віч-на-віч. Спокійно запитайте: «Що це за річ? Де ти її взяв? Навіщо вона тобі знадобилася? Тобі бракує іграшок? Ти розумієш, що брати чуже не можна?» Проведіть бесіду про викрадені речі, дуже обережно добирайте слова, не називайте  цей випадок крадіжкою, не залякуйте дитину, але майте серйозний погляд. Дитина повинна зрозуміти, що це не жарти, мама чи тато стурбовані поведінкою малюка та засмучені.

    2. Не перебільшуйте, не робіть із дитини крадія. До 4-х років, за словами психологів, узагалі можна не акцентувати на цьому увагу, дитина ще чітко не розуміє, чому це не її та брати не можна. Звісно варто розповідати про правила поведінки та моральні цінності, але за допомогою казок і мультфільмів, у яких добре висвітлено цю тему.

    3. Не кажіть дитині образливих слів. «Ти справжній злодій, як ти міг зганьбити нашу сім’ю? Через тебе тепер соромно людям в очі дивитися!» — подібні фрази не припустимі. Це може лише погіршити ситуацію та викликати негативні емоції сина чи доньки.

    4. Не залякуйте та суворо не сваріть дитину за вчинок. Якщо суворо сварити, малюк може приховати в собі образу, почати чинити все навпаки та повторити крадіжку. Краще по-доброму спробуйте зрозуміти дитину та скажіть: «Я лише можу уявити, як тобі кортіло цю іграшку, що ти її узяв собі без дозволу. Але ти ухвалив помилкове рішення, потрібно було звернутися до мене. Ми щось обов’язково вигадали б!»

    5. Допоможіть дитині виправити ситуацію. Не полишайте сина чи доньку сам-на-сам із труднощами виправлення ситуації. Чужу річ потрібно повернути, розкажіть дитині, як краще це зробити, зокрема, що сказати, як перепросити. Зробіть це разом, якщо дитина боїться.

Дитячу крадіжку потрібно зупиняти відразу, але обирати для цього потрібно «спокійні» методи виховання, більше пояснювати словами на прикладах із життя та за принципом: «Стався  до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе!».