Пропонуємо вам розумну казочку, яка навчить малюка розуміти такі важливі речі: 1. Любов мами виявляється в  ласкавому ставленні до нас.

2. Любов мами  — це турбота й  допомога нам у  всьому.

3. Мама також потребує нашої вдячності, допомоги й  турботи.

Гуляли дідусь із онуком лісом і  втомилися.

— Давай відпочинемо, онучок, на цьому порослому мохом стовбурі старої берези,  — запропонував дідусь. Біля стовбура росли три стрункі берізки-сестриці. Присіли дід із онуком під берізками і  принишкли. Раптом хлопчик почув під мохом тихе «тук-тук-тук».

— Що це всередині берези, діду?  — злякався він.

— Не бійся, малюк. Я  розповім тобі про це казку,  — заспокоїв онука дідусь і  почав свою розповідь. «Велика красуня береза росла у лісі з трьома маленькими доньками берізками.

— Не бійтеся, донечки, своїми розлогими гілками я захищу вас від спеки,  — казала мама береза, коли палила спека.

— Притисніться до мене, донечки, щоб вітер не обламав ваші гілочки, — просила мама береза, коли дув сильний вітер.

Берізки швидко підростали й раділи життю. Поруч із мамою вони не боялися нічого. Якось над лісом знялася буря. Гуркотів грім, у  небі мигтіли блискавки. Маленькі берізки тремтіли від страху. Береза, міцно обійнявши їх гілками, заспокоювала: «Не бійтеся, блискавка не помітить вас за моїми вітами. Я  — найвище дерево в  лісі».

У цю мить пролунав оглушливий тріск, гостра блискавка вдарила прямо в  березу й  обпалила серцевину стовбура. Береза, пам’ятаючи про те, що вона захищає дочок, не загорілася. Злива та вітер намагалися повалити березу, але вона встояла. Тільки коли гроза минула, а над умитою землею засяяло сонце, стовбур берези похитнувся. Падаючи, вона прошелестіла дочкам:

«Не бійтеся, я не йду від вас. Блискавці не вдалося розбити моє серце. Мій стовбур заросте мохом і  травою, але материнське серце не припинить битися в ньому ніколи».

Падаючи, стовбур берези не зачепив жодної з  трьох струнких дочок. Відтоді навкруги старого пня ростуть три стрункі берізки. А біля березок лежить порослий мохом і  травою стовбур, у  якому б’ється материнське серце»