Не всі діти вміють програвати. Точніше, спочатку ніхто не вміє, тому формування навички впоратися із власними емоціями та амбітним природнім Его після програшу залежить від батьків.

«Моя дитина зовсім не вміє програвати».

«Він завжди й в усьому хоче бути першим».

«Якщо в грі вона зазнає поразки, то плаче, псується її настрій, зникає бажання знову в щось грати».

Як батьки можуть допомогти дитині впоратися з поразкою?

1. Перед початком гри дитина має чітко розуміти: переможець — один, решта — ті, хто програв.

2. Підтримуйте дитину, якщо вона зазнала поразки. Не акцентуйте уваги саме на моменті «виграв/програв», а тільки на деталях: «Ти дуже швидко біг! Проте той хлопчик біг швидше. Переконана, якщо ти трохи потренуєшся, ти зможеш бігти ще швидше».

3. У разі перемоги хваліть дитину й пишайтеся її досягненнями.

4. Розкажіть, що не обов’язково бути першим. Потрібно бути впевненим у власній цінності та важливості.

5. Переглядайте разом спортивні змагання. Акцентуйте увагу на тому, що команда, яка програла, однаково залишається переможцем для себе. Дійти до певного етапу змагань — це вже перемога.

6. Навчіть правильно ставити мету, рухатися до неї та ніколи не зупинятися, у разі невдачі.

7. Знаходьте інформацію про відомих людей, які в житті зазнали чимало поразок та невдач. Нехай їхній приклад слугує мотивацією для дитини.

Перші поразки завжди будуть сприйматися дитиною дуже боляче. Це треба прожити і їй, і вам. Головне — щоб вона не розчаровувалася у собі, не знецінювала досягнень і не зневірювалася.

Будьте її нерушимою підтримкою! У разі програшу чи перемоги — ви завжди пишатиметеся досягненнями своєї дитини.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: