Кожна емоція — наш внутрішній GPS-координатор. Ми відчуваємо їх не просто так. Вони допомагають нам краще зрозуміти себе та напрямок, куди рухатися далі. Дорожня карта емоцій у кожної людини різна. Ми дратуємося через різні чинники. Нас обурюють різні ситуації. Проте якщо вміти розуміти сигнали, які ми отримуємо через власні емоції, жити стане значно легше та цікавіше.

Гнів — сигнал, який допомагає нам розібратися, що нам подобається, а що — ні.

Завдяки цій емоції ми:

• ставимо собі мету й рухаємося до неї;
• захищаємося;
• регулюємо особисті кордони стосовно інших людей;
• досягаємо бажаного;
• розв’язуємо проблеми.

Якщо ви помічаєте емоції гніву у своєї дитини — не пригнічуйте їх. Поясніть та попрацюйте над тим, щоб допомогти малюкові правильно їх проживати та інтерпретувати. Як?

1. Не треба нашаровувати негативні почуття на гнів. Дитина не має соромитися того, що відчуває. Тому якщо вона під впливом емоцій штовхнула чи вдарила іншу дитину на ігровому майданчику, краще поговоріть про те, як можна було діяти інакше.

2. Розкажіть про «Термометр гніву». Можна злитися трішки, а можна дуже сильно. Використовуйте для цього три кольори: жовтий, помаранчевий та червоний. Нехай дитина визначає за цими кольорами, наскільки сильно вона гнівається.

3. Будьте послідовними. Не дозволяйте те, чого забороняли до початку істерик від гніву.

4. Допоможіть прожити гнів та напруження за допомогою гри.

5. Намалюйте злість. Нехай дитина зобразить цю емоцію так, як відчуває.

Як можна виражати злість?

• Емоція має вийти. Якщо у маленької дитини реакція на злість — бити, дайте їй, наприклад подушку.
• Дайте дитині склянку чи пакет і запропонуйте голосно покричати у них. Скажіть, що дитина може згодом цей крик «викинути».
• Дайте до рук пластилін.

Способів прожити гнів існує багато. Головне — обрати той, що буде справді допомагати вашій дитині. Більше інструментів щодо емоційного саморегулювання ви можете знайти у нашій книзі «Як приборкати тигра».