Як навчити дітей бути самостійними?
Як навчити дитину самостійності?
Щойно дитина починає усвідомлювати себе як особистість, вона прагне до незалежності в думках і вчинках. Саме через це діти починають суперечити нам, виявляють своє невдоволення. Та як би вони не намагалися, вони все ж дуже залежать від старших. Наше завдання: допомогти їм подорослішати, і починати необхідно вже в ранньому віці. Дотримання цих правил допоможе вам у цьому.
Самостійність виховується з дитинства
Як гадаєте, навіщо продаються різні заглушки для розеток і дверей, шухляд, пом’якшувачі на кутки столів? Звісно, що для безпеки дитини. Але не лише. Створивши в домі безпечний простір, ми стимулюємо дитину до самостійності. Так малюк отримує можливість вільно пересуватися, чіпати різні предмети, пізнаючи все, що навколо нього. Це перший крок до здобуття самостійності.
«Допоможіть зробити це самому!»
А точніше, припиніть робити за дитину те, що вона може зробити сама. Давайте змогу трирічному малюкові самому впоратися з ґудзиками на одязі, навіть якщо цей процес затягнеться на невизначений час, не втручайтеся, аж поки дитина не попросить про допомогу. Але допомагайте зав’язувати шнурки, одягатися. Не хвилюйтеся. У шестирічному віці дитина вже вмітиме робити це сама, натомість для того, щоб скласти іграшки та прибирати в кімнаті, їй знадобиться ваша допомога. До підліткового віку і ці навички дитина вже засвоїть.
Постійно надавайте право вибору
Трирічний малюк вже може обрати, у якій кофтинці він сьогодні піде в садок і яку іграшку візьме із собою. Дозволяйте дитині зробити цей вибір. Те саме стосується й обіду, часу на прогулянки. Не потрібно кликати малюка обідати, якщо він говорить, що не голодний, і не наполягайте на тому, щоб дитина припинила бігати, бо, на вашу думку, вона вже втомилася. Коли малюк дійсно відчує втому, він зупиниться.
Хатні обов’язки для дітей
Придивіться до свого малюка. Можливо, він не такий маленький, як вам здається. Він вже може полити квіти, витерти пил, поставити на місце книжки, іграшки. То чому ж ви досі робите це самі? Час залучати й дитину до хатніх справ. Нехай ця робота буде виконана неякісно, але дитина набуде стільки нових знань і вмінь, а ще відчуватиме гордість за те, вона також бере активну участь у створенні затишку. Крім того хатні обов’язки дисциплінують, допомагають цінувати працю інших. У міру дорослішання надавайте дитині більше хатніх обов’язків, що вона могла б виконати. До речі, привчати до хатніх справ можна вже починаючи з дворічного віку.
Заведіть хатнього улюбленця
Та спочатку переговоріть із малюком, чи згоден він піклуватися про когось. Від звичайної собаки до екзотичного равлика –— турбота про інших також сприяє розвитку самостійності. Купуючи якусь тварину, не забувайте сказати дитині, що тепер вона відповідатиме за цю істоту. Так дитина знатиме, що має годувати, гуляти з тваринкою. Це надасть малюкові відчуття дорослості й відповідальності.
Радьтеся з найменших дрібниць
Малюк має свою точку зору, думки, інколи деякі дитячі рішення є настільки оригінальним й простими, що дорослі дивуються, як вони не додумалися до цього самостійно. Усім відома фраза «Вустами малюка говорить істина». Тому не ігноруйте думки й побажання своїх дітей. Особливо дослухайтеся, що малюк порадить стосовно вибору шпалер до дитячої кімнати, штор чи декору. Адже це його власний простір, і в ньому він має почуватися комфортно.
Дитина, виконуючи якісь дії, часто помилятиметься…
Але це не привід критикувати її або робити все за неї. Батьки повинні перебувати поруч, щоб за потреби допомогти або підказати. Дитина повинна відчувати вашу підтримку й довіру. Виконуючи справи, що легко може зробити малюк самостійно, ми тим самим показуємо, що не визнаємо його особистості, а отже, забороняємо дорослішати. Важливо поводитися з дитиною як дорослою особистістю. Необхідно давати їй можливість робити вибір, пояснювати, спілкуватися, підбадьорювати, навчати відповідальності, але не виявляти своєї любові надмірною опікою. Адже наше завдання: виростити відповідальну й самостійну людину, яка вміє ухвалювати рішення й виконувати певні дії, необхідні за певних обставин.