В усі часи добрі люди допомагали нужденним. З миру по нитці, як то кажуть, голому сорочка! Зазвичай у щасливих сім’ях батьки привчають дітей віддавати бідним: непотрібні речі, книжки, іграшки та гроші (хто скільки може). Благодійність — це, звісно, добра справа і дітей слід навчати ділитися з іншими, з добрим серцем і без жадібності та заздрощів розставатися зі своїми непотрібними речами та частиною грошей. Як навчити дитину займатися благодійністю? Що потрібно розповідати про нужденних людей? Як пояснити дитині, чому потрібно ділитися?

Ці всі питання постають у батьків, коли вони намагаються розповісти малюкові про благодійність. Дитина обґрунтовано запитує: «Чому, я назбирав чи заробив свої гроші сам і повинен так просто віддати частину?» Для того щоб такого не виникало, слід привчати дітей з 2–3 років ділитися з іншими. Батьки мають частіше пояснювати дітям деякі питання.

• Як робити добрі справи?
• Чому потрібно ділитися з іншими?
• Що таке щедрість?
• Що таке милосердя та співпереживання?
• Які справи не є добрими?
• Що таке безкорисне добро та добро заради втіхи самолюбства?

Пояснювати дітям, що таке благодійність та привчати робити добрі справи слід лише в ігровій формі. Інакше у малюка може виникнути почуття, що його змушують щось робити, без його волі, є вірогідність, що деякі діти можуть навмисне протестувати цьому. Якщо передати куті меду у повчанні, можна виховати людину, яка останню сорочку віддасть чужим бідним людям аби про це знали всі навколо, а близькі можуть останній шматок хліба доїдати, а ця людина нічого для них не зробить. Таке трапляється, якщо з дитинства у людини формується помилкове бачення благодійності, коли вона це робить не щиро, а через гордість та вимагаючи цим поваги оточуючих. Тому поступово змалку слід навертати дітей до благодійності.

Яких навичок необхідно навчити дітей змалечку, аби вони не скупилися на благодійність?

• ділитися іграшками з друзями та братами й сестрами;  
• дарувати іншим щось серед своїх речей;
• купляти новий подарунок комусь разом з батьками;
• подавати милостиню нужденним та безхатькам;
• допомагати стареньким перейти через дорогу чи донести важку сумку;
• допомагати безпритульним тваринам;
• жертвувати кошти на хворих у спеціальні скриньки, в магазинах, торгових і розважальних центрах;
• жертвувати гроші за допомогою кредитки, переказувати кошти на рахунок (мобільний) нужденним, хворим й людям, які потрапили в скрутні життєві умови. (Це для дітей старшого віку);
• розпізнавати шахраїв (батьки повинні попередити та застерегти дитину, аби вона не потрапила в пастку).

На жаль, сьогодні під благодійністю дуже багато шахраїв маскують свої фінансові схеми, на які потрапляють прості люди. Батьки мають застерегти малюка та розповісти дітям, чого не можна робити.

– Ніколи не можна переказувати кошти на рахунок, якщо телефонують з невідомого номера та відрекомендовуються знайомим або рідним, розповідають, що нібито потрапив у біду та просять певну суму. Зазвичай так поводяться шахраї.   

– Ніколи не можна давати гроші людям, які ходять на вулицях зі скриньками, відрекомендовуючись волонтерами. На вулицях, на вокзалах і в метро краще взагалі не давати милостиню. Допомагати слід спочатку близьким, знайомим, а вже потім зовсім незнайомим людям. Краще перевірити інформацію.

– Ніколи не можна купувати речі, що пропонують за дуже дешеву суму, обіцяючи, що гроші підуть на благодійність. Зазвичай такі речі крадені.

– Ніколи не можна годувати або лікувати самостійно безпритульних собак і котів на вулицях, тому що це небезпечно, тварини можуть виявитися хворими. Можна лише допомогти волонтерам або працівникам фонду захисту безпритульних тварин чи подібних організацій.

Що розповідати, аби дитина звикла займатися благодійністю?

Дитині потрібно розповісти про безпритульних тварин і невиліковних хворих, інвалідів (особливо дітей, таких як вона), про людей, які потрапили в скрутні життєві умови (війна, пожежа, злодійство, дорожньо-транспортна пригода та інше), про те, що такі люди потребують допомоги. Таким людям у непередбачуваних ситуаціях зазвичай замало коштів рідних і державної допомоги.

Необхідно розповісти малюкові, що ніхто в житті не застрахований від подібних ситуацій, можливо, колись і йому знадобиться допомога. Добро завжди повертається!

Батьки повинні пам’ятати: милосердя та вміння співпереживати діти навчаються перш за все в сім’ї! Тому навчайте своїх дітей робити добрі справи щиро, а не примусово. А коли займаєшся благодійністю з чистим серцем і даруєш нужденним людям не лише свої речі, гроші та іграшки, а ще й частку тепла, то світ стає кращим.