Одне із важливих питань, на яке батьки мають звернути увагу під час дорослішання дітей полягає в тому, як розвинути самооцінку дитини. Оцінювання себе — це критерії, за якими людина поважає і любить себе, за те, ким вона є. Головне розвинути нормальну самооцінку у дитини, адже як занижена, так і зависока у житті заважатиме стати гармонійною особистістю та всебічно розвиненою людиною.

Думка науковців щодо самооцінки

Багато вчених і експертів у галузі психології вважають, що самооцінка — це як «лотерея». Є діти, які вже народжуються з високою самооцінкою, інші ж — із заниженою. Деякі науковці говорять,  що у батьків, які високо себе цінують, народжуються такі самі діти. Але чи є це питанням генів або «лотереєю особистості», ніхто не може сказати напевно — це лише припущення.

Тому це не означає, що ті якості, з якими народжується дитина, залишаються з нею на все життя, а вона є всього лише заручником обставин. Людина може розвивати свою самооцінку в будь-який час упродовж усього життя. Але звісно, наявність хорошого фундаменту почуття самоповаги під час дитинства не зашкодить їй у перспективі. Оточення дитини відіграє значну роль у розвитку самооцінки. Якісь події можуть збільшувати почуття власної гідності дитини, інші ж, відповідно, зменшувати їх.

Фактори розвитку самооцінки дитини

Насправді є кілька факторів, що впливають на самооцінку дитини, можуть знизити або підвищити її. Правильне батьківське виховання — це головний фактор розвитку адекватної самооцінки дитини. Те, які стосунки у батьків із дитиною, залежить, як вона себе оцінюватиме у майбутньому, як потім дозволятиме іншим людям ставитися до себе.

Отже, батьки ретельно подумайте перед тим, як сварити свою дитину і говорити їй такі фрази:

• «Ти нікчема! Нічого з тебе не вийде!»
• «Ти боягуз, мухи злякався!»
• «Ти незграба! Як завжди все зіпсував!»
• «Ти слабкий задля таких справ! Це не для тебе!»
• «Ось дивись, який твій друг Сашко розумний, не те що ти! Бери з нього приклад!»

Такі фрази провокують формування заниженої самооцінки. Іноді батьки жартома дитині говорять їх, не надають цьому значення, а у сина чи донечки натомість можуть почати розвиватися комплекс неповноцінності та психологічна травма. Фрази ж протилежні, з підвищеною увагою до маленької персони, також можуть зашкодити самооцінці дитини, тільки з іншого боку.

• «Ти надзвичайна дитина! Таких не має на всьому білому світі!»
• «Ти кращий серед всіх! Ти сама досконалість!»
• «Ти всюди — найкращий! Тебе неможливо наздогнати!»
• «Ти обов’язково переможеш! Куди їм усім до тебе?! Ти не маєш конкурентів!»
• «Ось дивись, ти вже перегнав Сашка! Ти молодець!»

Якщо батьки постійно саме так говоритимуть, то у дитини може сформуватися завищена самооцінка. Але, коли дитина вийде в соціум, їй доведеться стикатися з різними людьми, які здебільшого будуть кращими ніж вона. Вона зрозуміє та адекватно оцінить свої вміння, вподобання і побачить, що вона не є найкращою. Це може спровокувати різку зміну самооцінки — з високої на занижену.

Одним з головних факторів, що впливає на самооцінку, є друзі, яких обирає дитина. Товариші, які ставляться до дітей з повагою, допоможуть їм розвинути та збільшити почуття власної гідності, проте ті, хто бажає їм зла та постійно завидує та принижує їх, сприятимуть лише зниженню дитячої самооцінки.

Коли дитину оточують люди, які підтверджують її таланти та здібності, ті, хто вірять у неї, радіють за неї та хвалять її за досягнення — це підвищує впевненість у собі. А коли дитина вірить у себе, в неї виходить усе добре. Позитивний вплив підвищує її самооцінку.

Коли дитина любить те, чим займається, вона стає ентузіастом і докладає усіх зусиль для досягнення позитивного результату. Це сприяє досягненню  значних результатів, що нормалізують самооцінку дитини. Любі батьки, перебувайте поряд та допоможіть дитині врівноважити свою самооцінку!

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: