Останнім часом експерти «Галя з Фейсбуку» тільки і роблять що заперечують будь-яке право на скарги. «Наші бабці терпіли, і ви потерпіть». Але ж як щодо реальної картини батьківства?

Якщо поглянути на нього без рожевих окулярів, то ми побачимо, що батьки втомлюються, часом їм бракує сил (і моральних, і фізичних), вони відчувають розпач. І це нормально! Батьківство — не курорт. Але на адресу мам й досі лунають осуди та «експертні» поради. 

Тобі просто слід відпочити!

А ще «дивись на ситуацію під іншим кутом» та «міркуй позитивно». Ага. Проте відпочинок мами — це не збігати за 15 хвилин у магазин, доки дитина спить. І не ввімкнути Містера Пропера, прибравши та приготувавши вечерю, поки дитина розмальовує шпалери. Якщо інколи батьки й скаржаться на свою втому, не варто роздавати міфічні поради.

А навіщо тоді народжувала?!

Та мабуть для того, щоб ви запитали. Неможливо бути готовими до батьківства на 100%. Навіть якщо це ваше свідоме рішення, ви чітко спланували свій режим дня ще до появи дитини, насправді все може піти іншим шляхом. Кожна жінка переживає народження дитини по-своєму. Багато хто стикається з депресією й апатією. І якщо, наприклад, у США молоду матусю ще у пологовій запитують про її психологічне самопочуття (аби попередити розвиток депресії та надати допомогу!), у нас співчувають ось такими висловлюваннями. 

Якщо вам важко — ви щось не так робите!

Якщо вам легко, то вам просто пощастило. Насправді ж, дуже хочеться жити в світі, де за молодими мамами не біжать «швидке схуднення після пологів», «улізти в допологові джинси», «із зачіскою та у білизні задоволена зустрічати чоловіка». І це все на додаток до тріщин після грудного вигодовування, які спричиняють дискомфорт. Тож «важко» не дорівнює «неправильно». 

Наші бабусі не скаржилися, і все встигали!

А ще раніше не надто розумних людей зі скелі скидали… У кожній дискусії знайдеться розумник, який скаже, що «то просто ви з жиру біситеся». Найстрашніше, що такі слова лунають від таких само молодих матусь. Що, мабуть, просто ще одна спроба самоствердитися за рахунок інших. 

Ми — за комфорт. Кожна мама має право поскаржитися, щоб після цього зробити кроки до відновлення внутрішнього ресурсу. Ми виховуємо нове покоління дітей, які проявляють емпатію, міркують, співчувають. Ми вчимо їх не боятися власних емоцій і просити допомоги, якщо тобі складно. Які знають, що ти можеш втомитися, але це не впливає на рівень того, наскільки ти хороша людина. На відміну від осуду.