Міфи про грудне годування. Яким варто вірити, а що ігнорувати!
Поговоримо про міфи, які існують навколо грудного вигодовування. Звідки ми отримуємо інформацію про те, як саме потрібно годувати малюка, як налагодити режим годування та інше?
В основному нам доводиться черпати відомості з розповідей наших мам, бабусь, подружок. Завдяки цим розповідям у наші голови і потрапляє купа інформації, яка потім заважає нам правильно налагодити це саме грудне вигодовування.
Найпоширеніший міф про грудне вигодовування
«Годувати грудьми неймовірно складно, від цього одні проблеми. Може виникнути мастит через застій молока в грудях, і навіть піднятися температура. Мама не може ні на хвилину відлучитися від дитини, тому що весь час годує». Усе саме так і буде, якщо ви почнете нервувати, метушитися, читати статті в журналах і слухати подружок. Для того щоб якомога швидше налагодити грудне вигодовування, вам потрібно порадитися з кимось із тих жінок, хто довго (хоча б до року) годував малюка грудьми і при цьому був дуже позитивно налаштований. Ось таку подружку вам потрібно мати. Незручно бігти в магазин за молочною сумішшю, потім підхоплюватися вночі і розводити її, підігрівати. Погодьтеся, що набагато зручніше годувати малюка тим, що весь час у вас під рукою — грудним молоком.
Ще один міф про грудне вигодовування
«Є жінки, у яких молока виробляється дуже багато, а є мами «маломолочні», ось я до таких належу. Тому не потрібно знущатися з дитини, краще одразу перевести її на штучне вигодовування». Практично всі жінки мають у своєму розпорядженні достатньо молока і можуть самостійно без догодовування вигодувати дитину. Лише дуже малий відсоток (приблизно 3 %) в силу тих чи інших причин позбавлений такої можливості. Зазвичай у цей міф свято вірять ті жінки, яким це зручно — я не годую не тому, що не хочу, а тому, що у мене мало молока. А молока може бути мало тільки тому, що, наприклад, малюка годують строго за графіком, і воно не встигає вироблятися в потрібній для дитини кількості.
«Грудне вигодовування завадить мені вийти на роботу, яку я боюся втратити. Більше, ніж на рік я буду прив’язана до дитини».
Дослідження, які проводилися в багатьох країнах, показали, що від 50 до 80 % жінок, які годують, — це жінки, які працюють. Так, звичайно, ніхто не говорить про повний робочий день, йдеться про часткову зайнятість матері. Але говорити про те, що при грудному вигодовуванні працювати неможливо, невірно. «Через грудне вигодовування у мене обвиснуть груди. Спочатку молоко буде їх сильно розтягувати, а потім, після припинення годування, мої груди втратять красиву форму». У такому випадку вам слід згадати, що молочна залоза — це не що інше, як залоза, орган статевої та ендокринної систем, який позбавлений м’язової тканини. І форма вашої молочної залози залежить від гормональних змін, а не від того, годуєте ви дитину грудьми чи ні. Адже у жінок, які ніколи не годували грудьми, молочна залоза цілком може деформуватися і «обвиснути». Незалежно від того годуєте ви грудьми чи ні, груди у багатьох жінок після 30 років втрачають свою форму, і пов’язано це зовсім не з годуванням.
«Діти, яких мами вигодовують груддю — несамостійні, більш тривожні, ніж ті діти, яких вигодовуючи молочною сумішшю». Тут усе з точністю до навпаки. Психологами доведено, що ті малюки, які мали можливість з народження ссали материнські груди, мають більш низький рівень тривожності, ніж ті, яких вигодували молочною сумішшю. Уся справа в тому, що годувати дитину з пляшечки може будь-яка людина: тато, няня, бабуся або сестра. А ось годувати грудьми може тільки мама. У першому випадку тілесний контакт, контакт очей малюка і дорослого може бути не таким тісним або повним. Під час грудного годування малюк притискається до маминого тіла, відбувається постійний контакт поглядів. І, як наслідок, малюк росте більш спокійним, самостійним і впевненим у собі. Упевнені в собі діти менше «тримаються за мамину спідницю» і менше потребують постійної підтримки дорослого. Звичайно, рішення про вибір способу годування ви приймаєте самостійно. Але перш, ніж прийняти остаточне рішення, постарайтеся зважити всі «за» і «проти» і все-таки більше думати про здоров’я дитини, ніж про власний комфорт.