Зараз така велика кількість шкіл та центрів раннього розвитку для найменших, що складається враження, наче ранній розвиток — щось необхідне, без чого дитина не виросте нормальною й успішною особистістю. Такі заклади пропонують заняття з дітьми починаючи навіть з 6-місячного віку. Батьки віддають туди своїх дітей, займаються з ними самі і, мабуть, половина з них і не замислюється навіть, чи потрібно це самим дітям, чи не нашкодить це їм. А може, слід залишити дітям дитинство? Може, на все свій час? Наскільки корисні найпоширеніші методики раннього розвитку? Чи всім дітям вони підходять? І чи можна без допомоги спеціальних установ самостійно створити умови для подальшого успішного розвитку особистості?

Ранній розвиток без шкоди для дитини. Сучасних дітей відрізняє їхнє вміння швидше засвоювати знання, можливо, саме це і спричинило масове захоплення методиками раннього розвитку. Незважаючи на це, ці діти залишаються дітьми, і у них, як і у дітей минулих поколінь, спочатку розвиваються емоційність і чуттєвість, а вже ближче до шкільного  віку — активно інтелект. Це не означає, що дошкільнятам не властивий розвиток розумових здібностей. Як відомо, у ранньому віці інтелект також розвивається, але не так, як у дорослих. У цей час важливо розвивати емоційні й чуттєві здібності, а інтелектуальні — лише певними заняттями, тобто не намагатися прищепити дворічній дитині вміння віднімати й додавати, або навички читання, а намагатися створити основну базу знань для подальшого інтелектуального розвитку.

На що спрямовані основні методики раннього розвитку. Серед сучасних методик найпопулярнішими є системи раннього розвитку (за Монтессорі, Доманом, Сесіль Лупан), навчання за кубиками Зайцева та Вальфдорською системою. Який спосіб більше підходить саме вашому малюкові, обирати вам, зважаючи на його захоплення і темперамент.

Монтессорі для дітей-візуалів. Ця система здебільшого спрямована на розвиток тактильних відчуттів, саме тому підходить для дітей,  які сприймають навколишній світ через зір. Для таких людей зорові образи мають більше інформації. Метод Монтессорі — це різноманітні картки, рамки, орієнтовані на розвиток дрібної моторики. Якщо є сумніви щодо інтелектуального розвитку за таким способом, то хвилюватися нема чого, адже розвиток рук і пальців стимулюють розвиток центральної нервової системи і мовлення. Недоліками можна вважати деяку однобічність системи, тому краще не зациклюватися на ній у цілому.

Картки Домана — тренування зорових якостей. Протилежною за своїм призначенням системі Монтессорі є методика Домана. Вона також має свої переваги й недоліки. Її основу становлять картки із зображенням предмета. Передбачається, що дитина, дивлячись і слухаючи назву зображуваного, таким чином зможе запам’ятати не тільки предмети, але й цифри, літери і навіть слова. Недолік полягає в тому, що дитина заучує графічне зображення слова, а не розуміє склади і звуки, що позначають літери. Можна успішно вивчати у такий спосіб тварин, птахів, кольорів, овочів та інших об’єктів.

Усебічний розвиток за Сесіль Лупан. Досить зручна методика, засвоїти яку можуть усі батьки, адже містить майже всі щоденні справи і заняття. Чудово розвиває фізичні та інтелектуальні здібності, а також сприяє розвитку емоційності. Основні вимоги — співати пісні з дитиною і слухати музику, робити гімнастику і масаж, розглядати картки і водночас ознайомлюватися з читанням, іноземними мовами. Методика сама по собі є природною і логічною. Це не дивно, оскільки Сесіль уважає, що кращими викладачами для малюка є його батьки.

Основні прийоми цього методу: перехід з однієї мови на іншу, постійна лічба навкоишніх предметів, читання поетичних творів, фізичні вправи. Крім того, Сесіль Лупан упевнена, що дитину з раннього віку слід ознайомити з історією. Звісно, є противники цього методу, оскільки, на їхню думку, деякі вправи проводити в дошкільному віці зарано.

Кубики Зайцева навчають читати. Це не така вже й рання методика розвитку, хоча її можна застосовувати і для занять із шестимісячною дитиною. На кожній грані написані пари літер, складаючи які, можна отримати слова. Завдяки кубикам дитина швидко опановує навички читання, але часто у дітей, навчених за методикою Зайцева, виникають проблеми під час поділу слова на склади.

Вальфдорська система за розвиток природніх можливостей дитини. Начебто найприйнятніша модель виховання, але вона викликає найбільше суперечок. Здавалося б, що поганого в тому, коли діти розвивають свої артистичні, художні навички, привчаються до рукоділля, кулінарії. У цій системі повністю відкидається можливість розвитку інтелекту. Дітей аж до школи не навчають писати, читати, а також не дозволено дивитися телевізор і слухати радіо. І хоча ми всі згодні, що ЗМІ негативно впливають на дітей, та все одно нам такі заборони здаються дивними. Добре, що основою занять є гра, але сама мета методики полягає в допомозі дитині «зійти до вищих духовних сил». Неконкретна мета такої системи зневірює в ефективності методу, до того вальфдорські вихованці повинні лікуватися гомеопатичними препаратами.

А ще вальфдорська педагогіка добре зможе розвинути творчу особистість, але що вона може дати дитині, якщо природно малюк схильний до розвитку технічних здібностей? Творча духовно розвинена особистість після «виходу» із вальфдорського колективу виявляється не готовою до суворих буднів і зовсім недружнього до неї суспільства. Достатньо підозрілих засад для того, щоб замислитися, чи потрібне дитині ХХІ століття таке виховання?

Не виховуємо генія, а допомагаємо ним стати. Вирішуючи займатися з дитиною будь-якою методикою раннього розвитку, не можна вимагати від малюка швидких результатів. Кожна система має собі за мету не прискорити розвиток дитини, а лише створити хороший ґрунт для подальшого засвоєння знань. Так, скажімо, ми не вчимо трирічну дитину лічби для того, щоб вона дивувала оточуючих, а лише тренуємо її пам’ять. Ми не змушуємо запам’ятовувати назви класичних музичних творів, а тільки прищеплюємо любов до музики.

Обираючи певну методику, ураховуйте, чи подобається вона вашій дитині. Будь-які заняття з дошкільнятами не мають бути схожими на шкільні уроки, а інакше ризикуєте позбавити малюка дитинства, зникнуть дитяча безпосередність, наївність, віра в казку. У кожній методиці є свої недоліки, але хто сказав, що дитину варто виховувати за якоюсь однією з них? Оберіть певні прийоми саме для вашого малюка і виховайте всебічно розвинену особистість. А вирішивши все-таки виростити маленького генія, не забувайте про слова великого мислителя епохи Відродження Жан-Жака Руссо «Природа хоче, щоб діти були дітьми, перш ніж бути дорослими. Дайте дитинству дозріти в дітях».