Самостійність або вседозволеність?
Продовжуємо ділитися з вами враженнями та корисною інформацією, що ми отримали на лекціях Людмили Петрановської в Києві.
2-й день виступу, на нашу думку, був більше «про життя», тому що Людмила Петрановська здебільшого розповідала про «батьківську владу». Так, про ту саму владу, яку мають вмикати батьки, коли дитина вимагає третій мультфільм, ще одну гру, або «нічого не хоче робити».
І тут, з усією любов’ю до дитини, ми почули, що «батьківська влада» є невід’ємною якістю, що виникає з появою дитини, тому батькам важливо про неї пам’ятати та використовувати її.
Але термін «влада» у вихованні не забарвлений негативним сенсом, а схиляється до розуміння: влада = турботливий дорослий, у якого є повноваження. Повноваження встановлювати правила та межі, коригувати поведінку в сім’ї, дозволяти/забороняти переглядати мультфільми та інше.
Забороняти та дозволяти можна із 2-х позицій.
- Слабкої. «Ну тримай уже свій планшет! Ти тільки і вмієш, що грати на планшеті». Очима дитини це дорівнює: «Мені не подобається, що ти хочеш ще грати, але я не знаю, як я можу тобі відмовити».
- Сильної. «У нас є правило, що ми граємо на планшеті 30 хвилин, і зараз час уже сплив. Так, я розумію, що тобі хочеться грати ще, але у нас є правило». Далі слід не боятися емоцій своєї дитини та допомогти їй із ними впоратися.
Ви можете подарувати дитини дуже важливу навичку — заспокоюватися, знаходити ресурс для відновлення після невдачі. І зараз від вас залежить, скільки їй знадобіться часу, аби повернутися до нормального емоційного стану — 3 хвилини або 3 доби. Це ще у вашій «батьківській владі».
Хочемо щиро подякувати організаторам зустрічі з Людмилою Петрановською! Дякуємо спікерці за «здоровий глузд» у вихованні та ту любов до дітей, з якою пані Людмила про них розповідає.