Ваша дитина незабаром піде до школи. Для всієї сім’ї — це значна подія. Клопоти та хвилювання починаються задовго до цього дня. Батьків найчастіше турбує те, як дитина навчатиметься, чи полюбить школу, як потоваришує з новими друзями…

А для дитини — це новий важливий та важкий етап, адже малюк змінює свій статус дошкільника на школяра. Це складний процес, пов’язаний з перебудовою способу життя, психіки дитини та з незвичним для неї фізичним навантаженням. Зробити так, щоб перехід до нового ритму життя минув для дитини безболісно, — завдання складне.

Батьки часто вважають, що до школи готові саме ті діти, які вже вміють читати та писати, з легкістю запам’ятовують та переказують почуту інформацію. Це не зовсім так. Чи не найголовнішою складовою підготовки малюка до школи є психологічна готовність.

Підготовці дитини до нового соціального статусу слід приділити увагу. Чим ближче до школи, тим частіше варто говорити про неї зі своїми дітлахами. Наприклад, можна запитати у дитини, чого вона очікує від школи. Малюк розповість те, що вже встиг нафантазувати, слухаючи розповіді старших товаришів. Батьки можуть цю картину делікатно підкоригувати.

Щоб допомогти дітям психологічно підготуватися до школи, потрібно говорити з ними про навчання, але не лякати майбутніми труднощами шкільного життя. Інакше, коли дитина прийде до школи, в неї можуть з’явитися такі психологічні труднощі, як почуття страху, негативне ставлення до навчання, до вчителя, занижена самооцінка. Позиція дорослих має бути спокійною, діловитою та підбадьорливою, щоб дитина відчувала, що вдома її розуміють, вірять в її сили та завжди готові прийти на допомогу.

Також допоможуть розповіді про корисність знань, спільні приємні клопоти щодо купівлі нового одягу та шкільного приладдя. Важливо, щоб атмосфера підготовки була насичена очікуванням дива. Це допоможе налаштуватися на потрібний лад та подолати перший, іноді не найприємніший, досвід від початку навчального року.

Крім того, свою готовність до навчання дитина має виражати і сама. У малюка має бути бажання вчитися, тому що в школі він може дізнатися щось нове, здобути багато знань, познайомитися з новими друзями і якнайшвидше стати «дорослим», а не тому, що матуся з татусем пообіцяли купити нову ляльку або робота.

Перші дні дітлахів обов’язково потрібно супроводжувати до школи, щоб при першій же зустрічі з новим та незнайомим для них оточенням, вони відчували, що поруч близька людина, яка зможе надати в будь-якій ситуації свою підтримку. Також, завжди слід стежити за тим, що відбувається з дітьми, розмовляти з ними про те, що трапляється в школі, щоб вчасно розгледіти проблеми.

У перші місяці навчання дитини в школі не вимагайте від неї миттєвої повної відповідальності та самостійності, не забувайте про допомогу їй. Період адаптації має бути не обтяжливим. Батькам бажано уникати критики, якщо у малюка щось не виходить. намагайтеся якомога частіше хвалити дитину за успіхи та не сваріть за помилки.

Також не варто зловживати виразом «ти повинен», адже коли немає «хочу», одне тільки «повинен» ніколи не спрацює. Не протиставляйте свого школяра іншим, більш успішним учням, порівнювати потрібно тільки з ним самим: «Сьогодні твою успіхи кращі, ніж учора».

Щоб зрозуміти, наскільки психологічно та емоційно ваша дитина готова до школи, потрібно оцінити її за такими критеріями:

1. Соціальні навички: 

  • може без допомоги дорослих познайомитися з іншими дітьми; 
  • уміє ввічливо говорити як з дітьми, так і з дорослими; 
  • слухається дорослих та не сперечається з ними; 
  • приймає вимоги дорослих; 
  • дотримує суспільних правил поведінки; 
  • уміє підкорятися загальним правилам групи та співпрацювати з іншими.

2. Самообслуговування, гігієна та культура поведінки: 

  • уміє дотримувати порядку — розстеляє та застилає своє ліжко, кладе на місце іграшки, книжки, одяг; 
  • самостійно одягається та роздягається — все натягує, застібає ґудзики та зав’язує шнурки; 
  • умивається і чистить зуби; 
  • може приготувати для себе нескладну страву; 
  • культурно поводиться за столом.

3. Посидючість: 

  • може тривалий час займатися одним ділом; 
  • може сконцентруватися та виконати завдання, навіть якщо воно зовсім не цікаве.

4. Мова: 

  • вміє звертатися до співрозмовника; 
  • може розповісти та переказати історію; 
  • може висловити свою думку так, щоб бути зрозумілим; 
  • уміє коректно виявляти свої потреби, бажання та емоції.

5. Інтелектуальна готовність: 

  • вміє передбачати наслідки своїх вчинків.

6. Знання елементарної математики: 

  • уміє лічити; 
  • розрізняє сторони, положення об’єктів, вимірювання довжини простими способами (широкий крок, стопа).

7. Готовність до читання та письма: 

  • малює прості фігури (коло, квадрат, ромб); 
  • слухає розповіді, казки, уміє переказати їхній головний зміст.

8. Турбота про безпеку: 

  • знає правила безпеки на дорогах; 
  • уміє переходити через дорогу; 
  • знає, як поводитися в надзвичайних ситуаціях.

9. Розуміння атмосферних явищ: 

  • знає, що буде, якщо збираються хмари, що не можна стояти під час грози під деревом; 
  • розуміє, про що говорить диктор під час прогнозу погоди по телевізору тощо.

10. Знання сім’ї, країни: 

  • знає свої дані, прізвища та імена близьких людей, де вони працюють; 
  • знає назву свого міста, своєї країни та її державних символів (герб, прапор).

Приділяйте достатньо уваги своїм дітям, займайтеся з ними, допоможіть їм набути потрібні вміння та навички — і згодом школа для вашої дитини буде місцем, куди вона залюбки ходитиме щодня. Не лякайтеся змін у житті ваших школярів, тоді вони будуть більш відкритим до всього нового, невідомого. Школа стане для першокласника дверима в світ цікавих подій, добрих друзів, захопливих знань.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: