Неідеальна ідеальність соціальних мереж: як припинити порівнювати себе з іншими?
Ще в середині ХХ сторіччя англійський психотерапевт Дональд Віннікотт звернувся до молодих матусь і запропонував використовувати термін «достатньо хороша мама», аби допомогти їм позбутися нав’язливої ідеї бути ідеальними. Дякуємо за спробу, док. Можливо, в середині минулого сторіччя це і спрацювало, але сучасних мам турбує інше питання: «Чи достатньо я хороша мама?»
Звідки такі сумніви? Та достатньо лише зайти до інстаграму: бачили пости блогерів, їхні фотокартки, читали їхні розповіді?
- У когось діти харчуються лише органічною їжею, грають в еко-іграшки й жодного разу навіть не дивилися в бік Макдональдса, а мої…
- У когось діти з трьох років вчать китайську, грають на скрипці та читають «Трьох мушкетерів», а мої…
- Деякі матусі вигодовують дітей груддю до 3-х років, носять їх у слінгу та сплять разом, це допоможе, можливо, їхнім дітям зростати гармонічними й душевно врівноваженими, а мої…
- Є родини, які змалку привчають дітей до музеїв і театрів, їхні діти вже відвідали Лувр і Метрополітен, слухають Баха й Бетховена, а мої…
- На ідеальних інстаграм та фейсбук сторінках діти завжди причесані, гарно вдіти й чемні, а мої то, мої…
На сучасних матусь припадає сотні так званих «норм», які насправді ж є лише ідеальною картинкою. Ніхто із нас не знає, що саме за нею криється: чи хочуть самі діти вчити китайську та їсти органічну їжу, скільки часу треба, аби привести дитину до ладу, вмити й зачесати, а потім зробити 100 фотографій, із яких лише 2 будуть нормальні.
Так, усі дітлахи різні, але всі вони бігають, кричать, вередують, не бажають їсти, розмазують кашу по стінах, ходять на горщик, хворіють і влаштовують істерики. І ось це все нормально, а не ті гарні світлини й розповіді про дітей-янголяток, які ми звикли бачити. Це також треба усвідомлювати. Бо інакше… Інакше вас постійно буде переслідувати почуття провини й сумніву — «чи достатньо я хороша мама?».
Ніколи не порівнюйте ані себе, ані свою дитину з іншими. До того ж, яка різниця, що ваша дитина не знає китайську, не слухає Моцарта й інколи (ой, лишенько) з’їсть бутерброд замість зеленої гречки, якщо при цьому вона абсолютно щаслива!
ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: