Навіть у найбільш люблячої матері подекуди уривається терпець. І чим довше перед цим терпіти, тим сильнішим буде зрив. Тривалий стрес, психологічна перевтома — ось провокатори цього явища, знайомі кожній матері.

Що ж робити, якщо ви все ж не стрималися і нагримали на дитину?

Щойно після зриву

  1. Перепросіть у дитини за те, що нагримали. Ваш батьківський авторитет від цього зовсім не постраждає! Важливо нагадати дитині, що ви продовжуєте її любити.
  2. Якщо ви не дуже швидко заспокоюєтеся, вийдіть до іншої кімнати. Коли емоційна рівновага відновиться, можна говорити далі.
  3. Під час розмови використовуйте фрази від першої особи: «Мені не подобається / Я серджуся через те, що одяг розкиданий по підлозі».
  4. Зробіть «другий дубль». Видихніть і промовте: «Увага! То була зла мама. А тепер буде другий дубль — добра мама!». Обговоріть причину роздратування та шляхи розв’язання  вже спокійно. Не забудьте для повного примирення обійнятися з дитиною та щиро посміхнутися одна одній.

Далі, після примирення

  1. Цікавтеся думкою малюка, щоб він відчував свою важливість. Уникайте позиції «Я сильний, а ти слабкий», налагоджуйте партнерські взаємини.
  2. Не погрожуйте дитині, не забороняйте виражати емоції.
  3. Коли у вас з дитиною виникають протиріччя, обговорюйте їх та шукайте компроміс, як ви вчинили б і з дорослою людиною. Навчайте дитину вигадувати різні шляхи розв’язання проблеми, адже це їй дуже згодиться у житті.

Як впоратися із власними емоціями, щоб не зриватися

  1. Говоріть про те, що вас хвилює мамі, подрузі, чоловікові або хоча б особистому щоденнику; можна писати в блозі — головне, не накопичувати роздратування в собі.
  2. Частіше займайтеся спортом (ні, миття підлоги фізкультурою не є).
  3. Приділіть час творчості. Наприклад, позичте у дитини олівці та намалюйте свої емоції, свою злість за весь день. Потім її можна порвати, а натомість намалювати щось позитивне. Неважливо, якщо вийде неідеально, головна мета такої домашньої арт-терапії — виплеск почуттів.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: