Проблема невдячності та неповаги підлітків до старших відчувають на собі багато людей. Сьогодні дуже часто сучасні тинейджери грубіянять навіть незнайомим, а також учителям і стареньким бабусям на вулицях, не кажучи вже про рідних тата й маму. Причина неповаги дітей до батьків — у втраті батьківського авторитета. Чому так трапляється?

Підлітки проявляють свою неповагу часом дуже гидко — ображають та сперечаються з матір’ю: «На себе подивися! Ти взагалі, хоч щось самостійно можеш зробити без батька? Ти ж крім того, що кричати на мене та постійно критикувати, ніщо не робиш. Мені здається, від цього отримуєш задоволення!» — заявляє тринадцятирічна Тетяна своїй матері.

Діти у підлітковий період дуже часто сваряться з однолітками, під час сварок можуть навчитися образливих фраз, що можуть на все життя образити батьків. Підлітки вважають себе занадто самостійними, аби розмовляти на рівних із батьками, часом навіть принижують їх: «Та що ти взагалі розумієш, старий?! Ти жив у інші часи, зараз усе змінилося — ніде не заробиш. Давай гроші, я спізнююся, годі лекцій!» — може заявити «люблячий» синочок. Іноді діти просто ніяк не реагують на вказівки, повчання тата й мати, проявляють свою неповагу цілковитою байдужістю. Як виправити ситуацію? Як діяти батькам?

Як навчити підлітків поважати своїх рідних матір і батька?

как-проявлять-любовь-и-уважение-к-родителям

Перш за все необхідно зауважити, що винні у такому вихованні батьки. Адже вони у певній ситуації дозволили дітям так поводитися, а потім ситуація вийшла просто з-під контролю. Дуже часто мамам і татусям хочеться, аби дитина була доброю, гарною, вихованою, не докладаючи певних зусиль, а так не буває. Наші діти — це те, що ми в них вкладали, чого саме навчали, як до них ставилися, що дозволяли. А головне — як ми їх любили! І якщо гармонічні стосунки були порушені, батьківський авторитет втрачено, владнати все буде важко, але можливо. Пропонуємо вашій увазі кілька порад.

Припиніть плекати свою гординю! Батьки, зізнайтеся собі, в першу чергу вам дошкуляє гординя: «Як же так, я йому все життя присвятила, я для нього все, а він так зі мною!» — часто бідкаються батьки. А ви помічали, як ви ставитися до своїх дітей! Перегляньте своє ставлення до дітей. Змініться спочатку самі, а вже потім вимагайте щось від дітей.

Ігноруйте провокації з боку підлітка. Дитина намагатиметься провокувати вас на сварку, може обманювати, використовувати образливі фрази. А ви проявіть батьківську мудрість та скажіть: «Я бачу хтось своєю поведінкою намагається розгнівати мене. Я почуваюся недобре, коли мене відкрито обманюють. Краще поговоримо пізніше, коли ти будеш налаштований на спокійну довірливу розмову. А зараз я піду відпочину!»

Визначте певні правила поведінки. Можна виписати на аркуші або роздрукувати, укласти формальну угоду із сином чи донькою. Але спочатку налагодьте стосунки, помиріться, поспілкуйтеся, пробачте одне одного. Подружиться зі своєю дитиною, ви дізнаєтеся багато нового про неї. Не втрачайте довіру та контакт!

Ніколи не забувайте, діти, хоч і підлітки, вони все одно — діти. І майже все повторюють за батьками. То подавайте їм правильний приклад! Аби діти поважали тата й мати, батькам також слід поважати своїх дітей!