Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Запитувати недостатньо: як з вашою дитиною насправді поводяться в дитячому садку

Ви можете так і не дізнатися ніколи, як насправді поводяться з вашою дитиною у дитячому садку. Діти часто не кажуть цього: мама й тато наполягають, що «виховательку треба слухатися», і малюкові здається, що все, що вона робить — справедливо. Що це з ним щось не так, і він заслуховує на покарання: запирання в туалеті, виливання каші за комір, лайку… Як це стається і як усе ж таки дізнатися, що відбувається у дитсадку насправді?

Несумлінні няні можуть залякувати дітей, щоб вони мовчали. Але частіше дитина дошкільного віку настільки пригнічена могутністю дорослих, що їй, попри всі почуття образи та безпомічності, навіть на думку не спадає, що коїться щось неправильне. І коли мама після дитсадка запитує: «Тебе вихователі не ображали?», вона відповідає: «Ні». І мама з чистим серцем іде далі.

У присутності батьків такі виховательки можуть бути милими та чарівними, але коли залишаються з дітьми наодинці, з них наче маска злітає. Навіть колеги-виховательки з жахом пригадують, як грубо ті поводяться. Та дорослий може зібратися та піти, ігнорувати хамство, а дитині дітися нікуди…

Почуття образи на батьків, які день за днем віддавали до цього жорстокого, ненависного місця, живе у дитячих серцях багато років, іноді й після повноліття. «Але чому ти мені нічого не розповідав? — дивується така матуся багато років потому, дізнавшись правду. — Я ж тебе запитувала!».

Як дізнатися правду

Висновок з попередніх абзаців простий: щоб дізнатися правду, не обмежуйтеся самими лише запитаннями. Ні, ми не пропонуємо грати у детектива, підглядаючи у вікна чи підкладаючи дитині диктофон (хоча і до таких засобів деякі батьки вдаються!). Натомість є суто психологічні та доволі точні методики.

Реакція на дитячий садок. Звісно, перша реакція дитини на дитячий садок завжди негативна, бо це стрес, на який батькам доводиться йти. Але якщо дитина вперто щоранку не хоче у садок більше місяця — це тривожний знак. Щось суттєво заважає їй адаптуватися. Далі, якщо батьки не реагують на вмовляння та сльози, у дитини починаються психосоматичні реакції. Найчастіше вона хворіє. Не навмисне — просто організм так захищається від нестерпного. Іноді реакції можуть бути й дивними, наприклад, дитина щоразу засинає у машині батьків дорогою у садок. Але якщо вона хворіє двічі на місяць, будьте певні: щось сильно не так!

Гра у дитячий садок. Виявити, що саме не так, допоможе гра: у ляльки чи без них (рольова). Дошкільнята не дуже спритні у маскуванні правди, їхній мозок ще не дозрів до справжньої конспірації. Якщо немає достатньо ляльок, запропонуйте дитині «побути вихователем», а самі виконуйте роль малюка. Якщо дитина вперто відмовляється грати роль вихователя, розпитайте, чому: може, вона просто не хоче грати, а може, дії, які має робити вихователь в її уявленні, занадто жорсткі.

Ще хитріший варіант — гра у «старшого та молодшого» (якщо дитина у сім’ї єдина). Старший та молодший зайчики, ляльки відобразять сценарії поведінки, що бачить у житті дитина. І якщо «старша» іграшка штовхає молодшу, тим паче б’є, говорить щось принизливе, неодмінно розпитайте у дитини, від кого вона таке чула, у якій ситуації бачила.

Запитання «у третій особі». Ще один варіант дізнатися правду — розмова з перенесенням акценту на інших осіб. Тобто не «Чи ображає тебе вихователька?», а «Якщо у вас у групі хтось не слухається виховательку, що вона робить?». Варіанти-уточнення: «Якщо хтось не захоче їсти кашу, що робитиме вихователька?», «А якщо хтось захоче в туалет на тихому часі?». Для бесіди оберіть час, коли дитина почувається вільно та безпечно (точно не вранці перед дитсадком).

Малювання дитячого садка. Ніколи не слід ставитися до дитячих малюнків легковажно — це справжня сповідь. Запропонуйте дитині намалювати групу з вихователькою. Тривожні сигнали:

  •        малюк проігнорував яскраві олівці чи фарби та з усієї гамми кольорів обрав лише темні, похмурі;
  •        на малюнку у виховательки зле обличчя, або вона робить щось погане відносно дітей;
  •        діти на малюнку похмурі, або хтось з дітей сидить окремо від решти — розпитайте, чому так;
  •        дитина вперто відмовляється малювати садок, хоча інші сюжети малює із задоволенням.

Будь-які тривожні сюжети на малюнку делікатно, без тиску обговоріть детальніше (окрім кольорів — це глибоко підсвідомий вибір, тому сигнал шукати далі причину пригніченого стану).

Звісно, вам знадобиться деякий час на ці методи. Іноді батьки, які працюють, вважають, що не можуть призначити час на з’ясування «дитячих справ» через якісь «першочергові» проблеми. Але душевне здоров’я та благополуччя дитини і є першочерговою справою! Неадекватне ставлення дорослих у ранньому віці може негативно позначитися на психіці, призвести до тривожності, невротизації та інших розладів. Тому не пошкодуйте години часу заради здорового психологічного розвитку малюка.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

 

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!