Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Виховання лідерства у хлопців та дівчат: які є нюанси?

Чи є відмінності у вихованні лідерських якостей дівчат та хлопців? Що робити, коли донька виявляє яскраві лідерські якості, і навпаки, хлопчик поводиться дуже невпевнено? Багато чого залежить від сімейних стереотипів, що стосуються соціальних ролей чоловіків і жінок. Також можна сказати, що у вихованні лідерства у хлопчиків і дівчат важливіші індивідуальні, а не ґендерні відмінності. Розгляньмо всі фактори докладніше.

Родинні стереотипи

У кожній сім’ї є свої стереотипи чоловічої та жіночої поведінки, що склалися, та відбиватимуться в особистості дитини. Ось приклади того, як можуть поводитися батьки:

  •        тато — лідер, мама — невпевнена;
  •        мама — лідер, тато — невпевнений;
  •        двоє лідерів у сім’ї;
  •        двоє невпевнених у сім’ї;
  •        мама-лідер у неповній сім’ї;
  •        тато-лідер у неповній сім’ї.

Дитина передусім орієнтується на рольовий приклад своєї статі (татуся чи матусі). Хоча іноді трапляються винятки з правил.

Окрім сімейного розподілу ролей, на дитину впливає ще й уявлення обох батьків про те, яким має стати їхній малюк у майбутньому. «Не хочу, щоб моя донька була такою ж, як я, і все життя ховалася за спину чоловіка. Я виховую її сильною і самостійною. Нехай ні від кого не залежить», — висловлює свою позицію мама дівчинки. «Ми виховуємо чоловіка. Він має бути годувальником, головою сім’ї. Йому потрібні лідерські якості. Тому ми з раннього дитинства ставимося до нього, як до рівного», — говорять батьки хлопчика.

Жіночність і лідерство

Досить часто в батьків виникають розбіжності, коли йдеться про виховання дівчинки. «Так, ми хочемо, щоб наша донька мала лідерські якості. Але ми не хочемо, щоб вона була грубою і жорсткою. Чи можна поєднувати лідерство і жіночність?» — ставлять вони запитання.

Відповідь ми можемо знайти, розглядаючи історичні приклади жінок-лідерів. Не всі вони були грубими і жорсткими. Навпаки, свою жіночність вони чудово використовували для досягнення мети. Отже, батьки можуть не турбуватися про те, що їхня дівчинка-лідерка втратить свою жіночність.

Лідером може стати кожен

У сучасному суспільстві дедалі частіше можна почути, що виховання лідерства вже не є лише прерогативою чоловіків. І якщо дівчинка демонструє вольові, сильні риси вдачі, то це схвалюють і вдома, й у школі. Це раніше, виховуючи дівчину, віддавали перевагу тому, щоб навчити її господарювати і виховувати дітей. Сьогодні дівчатка, як і хлопчики, орієнтовані на вибудовування кар’єри, уміння заробляти гроші, долати труднощі.

Самооцінка

Як для хлопчиків, так і для дівчаток дуже важливо, щоб батьки хвалили їх і підтримували. Адже саме з адекватної, високої самооцінки малюка починається формування його вміння вести за собою. Різниця може полягати лише в тому, що дівчатка більш емоційно і вразливо реагують на критику батьків.

Думка дитини

Зважати на думку дитини важливо з багатьох причин. Якщо дитина зростає в атмосфері, коли до неї всі ставляться поблажливо, позбавляють їй слова, не дослухаються до її думки, та й узагалі не дуже нею цікавляться, що з цього буде? Цілком природно, що з такого малюка лідер не виросте ніколи. У сім’ях, де переважає авторитет батька, думку дівчинки можуть ігнорувати. І навпаки, у родинах з яскраво вираженим материнським авторитетом можуть не зважати на думку хлопчика. Це важливо розуміти, щоб правильно відрегулювати ситуацію.

Виховання лідера — хлопчика чи дівчинки — передбачає передусім повагу до думки дитини.

«Я зможу це сам»

Цікавий і важливий момент у вихованні лідерства у дітей обох статей — формування самостійності. Можна зазначити, що в багатьох сім’ях самостійнішими зростають усе-таки хлопчики.

Натомість дівчаткам, як «слабкій статі», більше допомагають і трохи менше довіряють (проте пам’ятаймо й про винятки!). Адже саме формула дитячої самостійності «Я зможу, у мене все вийде» і є джерелом тих рис вдачі та навичок, що в майбутньому дадуть змогу вашій дитині вести за собою інших. Довіряйте і хлопчикам, і дівчаткам. Забудьте про те, що дівчатка — це «слабка стать». Доручайте дітям самостійні справи, залучайте допомагати вам.

«Не галасуйте! А хіба ми галасували?»

Ми, дорослі, часто позбавляємо наших дітей активності, жвавості, енергійності. У нас заведено «шикати» на дітей, щоб вони поводилися тихо і пристойно, нікому не заважали. Проте у багатьох країнах чим голосніше і веселіше поводяться діти, тим більше радіють дорослі.

Тиха дитина, яка весь час озирається на маму, приречена бути виконавцем волі інших дітей і дорослих. Тому спробуйте не заважати дитині бути такою, якою їй заманеться, тобто голосно кричати, шумно грати і бігати, виявляти активність. Це дуже важливо для гармонійного розвитку дитячої особистості.

Головне — не покладатися на суспільну думку, а враховувати індивідуальність дитини.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

 

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!