Висаджування, або природня гігієна, — це такий спосіб догляду за малюком, коли мама допомагає йому випорожнитися. Дитина мовою свого тіла дає зрозуміти, що має намір пісяти або какати, а мама бере її під колінами й тримає над тазиком або раковиною.

Що висаджування дитини дає мамі?

Мета мами має першочергове значення. Якщо мета — економія на підгузках, раннє приучення малюка до горщика або ще щось, спрямоване на задоволення потреб мами, то тривалий час практикувати висаджування навряд чи вийде. З одного боку, така мотивація просто недостатньо сильна. Щойно мама стикнеться із труднощами, вона може припинити це робити.

А з іншого боку, якщо мама очікує від малюка на якісь результати, вона теж дуже швидко опустить руки. Діти зазвичай повідомляють про свої потреби, але це відбувається неусвідомлено. Тому не можна сказати, що дев’ятимісячний малюк проситься в туалет або привчений до горщика. Швидше, це мама навчилася помічати вчасно його сигнали. А на терміни приучення до горщика, усупереч поширеному міфу, висаджування впливає не занадто сильно.

Користь висаджування для малюка

Але часто трапляється й інша ситуація, коли мама, яка починала висаджувати через економію, у процесі повністю змінює свою думку. Так трапилося зі мною.

Почавши висаджувати дитину й навчаючись на консультанта з природною гігієни, я почала розмірковувати в рамках природнього батьківства, ставити в основу дитину та її потреби. Я зрозуміла, що висаджування — це не для мами, а для дитини. І ось чому.

Висаджування допомагає малюкам усвідомити свої відчуття, скласти логічний ланцюжок: «напруження — розслаблення в мами на руках у зручній позі — стало легше». Згодом, коли малюк має можливість вивчати своє тіло, ланцюжок подовжується й ускладнюється. Ні, діти не починають усвідомлено контролювати свої виділення, але вони бачать і приймають процеси, що відбуваються з ними. Малюки, яких висаджують, у міру дорослішання пізнають себе, своє тіло у всіх його проявах, жодна сторона життєдіяльності не «ховається» під підгузком.

Малюкам приблизно до 3 місяців потрібна наша допомога у відправленні своїх фізіологічних потреб. Діти від самого народження відчувають дискомфорт від наповненого кишечника або сечового міхура. Але вони не знають, що потрібно зробити, щоб це минуло. Додайте сюди тонус у немовлят, що ускладнює випорожнення, та уявіть, як почувається малюк. Ризикну припустити, що я відчувала щось подібне, коли почалися потуги — відчуття неприємні.

Дитині не потрібні одноразові підгузки. Перебувати в підгузку менш комфортно, ніж без нього. Усі ми цінуємо такі блага цивілізації, як гігієнічні прокладки, але чи навряд хтось ходитиме в них цілодобово протягом пари років. Я нічого не говорю про можливу шкоду одноразових підгузків, серйозних досліджень на цю тему насправді не проводилося. Але варто пам’ятати, що більшість інформації про підгузки поширюється їхніми виробниками.

Я зовсім не стверджую, що всі гарні мами повинні висаджувати своїх малюків. Я сама тривалий час сполучала висаджування й використання одноразових підгузків. Підгузки — корисний винахід, вони значно спрощують побут мами. Але, як і в решті сфер життя, надмірне захоплення ними некорисне. Консультуючи, я дуже часто маю справу із ситуацією малюків, які на третьому році життя не можуть випорожнитися не в підгузок. Вони все розуміють, просять у мами, щоб вона їх надягла, і тільки тоді пісяють чи какають. Таке трапляється саме через цілодобове знаходження в одноразовому підгузку протягом тривалого часу. Звісно, рано або пізно всі діти це переростають, але навіщо створювати собі проблему?

Сьогодні кожна мама може вибирати, чи тримати малюка в одноразових підгузках, поєднувати їх із висаджуванням або повністю обрати природну гігієну. Кожна родина вибирає той варіант, що їй підходить більше. Але, обираючи, потрібно пам’ятати не тільки про свою зручність, але й про користь для малюка — і зараз, і в майбутньому.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: