Що таке шкільний булінг і як з ним боротися? | 4Mamas

Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Що таке шкільний булінг і як з ним боротися?

Зі сторони іноді важко зрозуміти всю серйозність ситуації. Булінг відбувається поза очами вчителів та батьків, а жертви бояться та соромляться розповідати про цькування. Варто непокоїтися, якщо дитина вперто відмовляється йти до школи, виглядає пригнічено, в неї зникає апетит; якщо речі дитини кудись поділися чи ламаються, а вона не може це пояснити. Також у неї можуть з’явитися синці чи подряпини, що вона не в змозі пояснити.До булінгу належать такі дії:

  •        дитині говорять образливі, злі та неприємні слова;
  •        удари, стусани, смикання, потиличники, штовхання, підніжки, побиття;
  •        булери забирають речі дитини, не віддають та/або псують їх;
  •        дитину змушують робити щось неприємне або те, від чого можуть виникнути проблеми;
  •        цілковите ігнорування, бойкот;
  •        образливі слова, плітки про дитину кажуть або пишуть іншим людям, зокрема в інтернеті (кібербулінг).

Головні відмінності булінгу (цькування) від простого конфлікту:

  •         повторюваність;
  •         нерівність сил агресорів (булерів) та жертви.

Діти-агресори (булери) при прямих питаннях зменшують значущість: «Та що тут такого?», «Ми просто жартували!», «Ми з друзями так одне одного називаємо, і ніхто не ображається!», «Він (вона) сам винний(а)!»…

Типові відмовки дорослих

«Ви що, і в інституті за нього заступатиметеся?». Дитина не дорослий, вона ще не вміє захищатися. І саме зараз вона дивиться на ваші дії та вчиться цього.

«Діти не люблять стукачів». Пам’ятайте про нерівність сил: і дорослий кличе поліцію, коли його грабують. Прохати по допомогу — не соромно!

«Вік такий, нічого не вдієш». Булінг з’являється там, де діти не зацікавлені навчанням та не зайняті продуктивними справами. Просто конфлікти є всюди, але постійного цькування в здоровому класі бути не може.

Що слід робити

Через булінг виникають тяжкі фізичні ушкодження, а психологічна травма від нього залишається на все життя, тому діяти слід негайно.

Крок 1. Аналіз ситуації

  •        Поговоріть з дитиною віч-на-віч. З’ясуйте, скільки триває конфлікт, які саме діти відіграють у ньому активну роль, що конкретно роблять булери і як повелася дитина, чи зверталася до вчителів.
  •        Зберіть докази. Фотографії, відео- та аудіозаписи. Доволі часто їх навіть не потрібно робити самому: булери знімають свої знущання на телефон та викладають у соцмережах. Завантажте ці матеріали до себе, бо після початку активних дій вони позникають. Якщо цькування сталося у інтернеті, зробіть скриншоти сторінок з образами чи погрозами.
  •        Підтримайте дитину. Запевніть, що допоможете їй, що ви на її боці незалежно від того, що саме відбувалося між нею та булерами. Жодна людина в світі не має права знущатися над іншою людиною.

Крок 2. Звернення до навчального закладу

Пам’ятайте головне — ви з дитиною не повинні виправдовуватися. «Батьківські бої» зі з’ясуваннями, чия дитина «повинна краще помитися, і тоді з нею, може, почнуть дружити» — глухий кут, там ви тільки втратите нервові клітини. Кожен учень за замовчуванням має право на повагу і зобов’язаний з повагою ставитися до інших.

Особливості звернення:

  •        Класний керівник, учителі. Не задовольняйтеся обіцянками «провести профілактичні бесіди». Вимагайте конкретних дій і дат: коли будуть проведені заходи, які саме, як вони допоможуть. Ви маєте право вимагати, бо ситуація стосується вашої дитини.
  •        Батьки булерів. Розмовляти з ними краще на нейтральній території, чи в школі, у присутності вчителів. Акцентуйте увагу на тому, що їхній дитині ситуація теж шкодить: булери в майбутньому мають більший ризик стати на кримінальний путь, бо звикають налагоджувати стосунки на основі сили.
  •        Батьки інших дітей. Від булерів зазвичай страждає не одна дитина. Поспілкуйтеся з батьками інших постраждалих і домовтеся про спільні дії. Колективні звернення завжди ефективніші.
  •        Шкільна адміністрація. Якщо підтримка з боку класного керівника відсутня, або він не в змозі припинити булінг, звертайтеся до завучів, директора і далі. «Офіційний» шлях — найбільш дієвий, бо школа є установою, діяльність якої регулюється документами.

Крок 3. Робота з дитиною

Звісно, дитина теж має якось зарадити справі, щоб звільнитися від ролі жертви. Що потрібно зробити?

  •        Учитися «не годувати тролей». Одна з головних насолод булерів — гостра реакція жертви на знущання. Навчайте дитину відчувати власну цінність незалежно від будь-чиїх висловів.
  •        Учитися фізичного самозахисту. Але не для того, щоб самому стати булером.
  •        Знайти «свою» компанію. Сусіди та однокласники — зазвичай люди випадкові. І дуже важливо знайти друзів, компанію людей зі схожими смаками та поглядами на життя (так, підлітки вже їх мають).
  •        Змінити школу. Зазвичай зміна середовища та колективу допомагає жертві булінгу. Але робити це краще після того, як усі інші способи змінити ситуацію вичерпано, щоб не культивувати безпомічність.

 

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!