Від природи будь-яка дитина схильна досліджувати світ. Але іноді батькам здається, що їхня дитина не цікавиться нічим узагалі! Чому так стається і як пробудити пізнавальну активність?

Пересичена дитина. З народження її оточують яскравими іграшками, потім водять на прогулянки у незвичайні місця, подорожують, записують до гуртків… Психіка просто перенасичується враженнями. Що робити? Необхідно забезпечити їй час на спілкування із собою наодинці. Вона має не тільки отримувати готові враження, але й учитися самостійно організовувати свої ігри, свій час, досліджувати середовище.

Дитина-флегматик. Через особливості темпераменту вона спокійніша за інших: не бешкетує, не вищить від захвату, про свої враження не квапиться розповідати дорослим. Зі сторони може здатися, що флегматик нічим не цікавиться, але це не так. Щоб зрозуміти справжні інтереси дитини, батькам необхідно підтримувати з нею емоційний контакт, частіше робити щось удвох. Також флегматики не люблять поспішати, тому не слід заповнювати враженнями весь їхній час. Достатньо одної-двох подій, враження від яких дитина деякий час засвоюватиме.

Дитина з проблемами розвитку. Постійна байдужість може свідчити і про проблеми, наприклад, затримання психічного розвитку. Така дитина може вчитися, доки її вчать, але ніколи не ставить запитань сама, практично не радіє новим враженням. Необхідно варто звернутися до невропатолога та інших фахівців. Іноді вже після кількох занять з психологом інтерес дитини до навколишнього світу зростає.

«Занедбана» дитина. Батьки заробляють гроші, їм ніколи спілкуватися з дитиною, або сім’я багатодітна, тому всім бракує уваги. У такої дитини мало іграшок, з нею ніхто не грає, не вчить спілкуватися. У подібному збідненому середовищі цікавість просто не пробуджується. Справу поліпшають досвідчені педагоги у дитячому садку, школі, гуртку, які запропонують нові заняття, наповнять життя дитини яскравими кольорами та пробудять пізнавальну активність.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: