Руйнівні моделі поведінки під час виховання дитини | 4Mamas

Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Руйнівні моделі поведінки під час виховання дитини

У всіх «правил виховання дитини» є одна головна проблема: кожна дитина унікальна, тому вимагає особливого підходу. Тому універсального підходу до всіх бути не може. Справжнє виховання залежить від того, якою батьки хочуть бачити свою дитину. Є певний образ людини, яку приймає суспільство, яка є успішною. Зважаючи на цей образ, формуються моделі поведінки, а також заборони на небажану поведінку.

Щоб дитина була працьовитою, цікавою, мала навички самодисципліни та інші корисні якості, важливо, щоб у її свідомості сформувався позитивний образ себе. Підчас виховання слід уникати всього, що руйнує цей образ.

Саме тому під час виховання батькам слід уникати руйнівних моделей поведінки, наведених нижче.

Докори-приниження

Зіграв у м’яча у квартирі, забув портфель у шкільному туалеті та пішов додому… Батьки постійно стикаються з подібними ситуаціями. Але говорити щодо них можна дуже по-різному. Саркастичні фрази на зразок: «Ти краще нічого вигадати не міг?», чи «Тобі взагалі голова на що?» надзвичайно принизливі. Уявіть, що вам таке скаже чоловік чи подруга — образи не минути. А діти чують подібні фрази постійно.

Принизливі докори руйнують той самий позитивний образ себе в душі дитини. Тому результат подібного «виховання» буде зворотнім. Замість принижень корисно з’ясувати причини та наслідки ситуації.

Погрози

«Якщо запізнишся, я тебе покараю!», «Знов так вчиниш — відлупцюю!»… Так батьки вчать дитину боятися та ненавидіти їх. Чи справді вони хочуть таких почуттів до себе від дитини? Певно, повага та любов є значно кращими. Тому від залякувань варто відмовитися, тим паче, що вони неефективні — історична практика доводить, що навіть загроза смертної кари не утримує людей. Розгляньмо гуманніші методи виховання!

Вимоги обіцянок

Розгляньмо всім знайому ситуацію. Дитина щось накоїла. Мати після відповідного покарання каже: «Пообіцяй мені, що більше ніколи так не вчинятимеш». Звісно, дитина дає обіцянку. Але вже наступного дня витівка повторюється. Мати замучена, сварить дитину — та ж обіцяла!

Дитина живе поточним моментом. Обіцянки стосується майбутнього, якого ще не існує, тому виконати їх неможливо. У чутливих дітей вони спричиняють лише руйнівне почуття провини, у менш чутливих узагалі виховують зневагу до обіцянок: слова — це одне, а справи — зовсім інше.

Якщо дитина постійно порушує одну й ту саму заборону, доцільніше змінити умови: не купувати цукерок про запас, щоб вона не брала їх з буфету, надати більше часу на прогулянки, якщо дитина регулярно з них спізнюється тощо.

Потурання

Дитина моментально відчуває, коли тато чи мама невпевнені, бояться відмовити. Це викликає ілюзію того, що будь-яке «ні» можна перетворити на «так», якщо потупати ногами, поплакати чи ще якось натиснути. Але ж у дорослому житті це не спрацьовує: банк не пробачить кредит, сторонні люди не будуть нескінченно терпіти вибрики. Тверде батьківське «ні» привчає дитину змалечку «грати за правилами», адаптуватися до навколишнього світу.

Зразкова слухняність

Уявіть, що дитина завжди слухняна. Не галасує, бездоганно ввічлива, виконує все, що кажуть батьки і ніколи не сперечається… Попри всю зручність такої «ідеальної дитини», вона не буде повноцінною особистістю. Психологічна практика доводить, що зразково слухняні діти ховають свої справжні почуття під маску. Це призводить до важких емоційних проблем і навіть нервових порушень. Тому не вимагайте від дітей беззаперечної слухняності! Краще у разі незгоди обговорюйте з дитиною різні варіанти ситуації.

Усебічне опікування

Не робіть за дитину те, що вона здатна виконати сама! Інакше в неї виникне почуття власної безпорадності, а навичка до активних дій та самообслуговування так і не з’явиться. Годі й казати про те, як згубно це позначається на особистості.

Вимоги зрілої поведінки не за віком

Наприклад, чекати від дворічної дитини поведінки п’ятирічної марно: її мозок просто не дозрів до потрібного ступеня. І хоч якими будуть розвивальні центри, заняття, вправи — є природний темп розвитку, через який не перестрибнути. Для кращого орієнтування в тому, на що дитина здатна в певному віці, можна почитати відповідну літературу для батьків.

Довгі промови з моралізацією

Дитина не здатна тривалий час утримувати увагу. На жаль, деякі матусі це не враховують, виголошуючи промови, сповнені роз’яснень, чому вчинки дитини такі погані. Єдиний спосіб самозахисту дитини — просто відключитися від словесного потоку. Вона робить це. Чи варто говорити, що батьківські промови стають марними? Але повністю дитина все ж не може ігнорувати слова мами. У дитячій душі виникає почуття провини. Вона почувається поганою. До бажаної поведінки це приводить лише на короткий момент, а у довгостроковій перспективі у дитини виникають комплекси та вміння не слухати батьків.

Виховання через любов, свободу та повагу є найкращим способом виростити гармонійну особистість!

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

 

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!