Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Привчаємо дитину до самостійних рішень — виховуємо успішну людину

Самостійність — це таке важливе слово для кожного українця. І це невід’ємна риса характеру активної, успішної людини. Якщо ви хочете у майбутньому бачити свою дитину саме такою, починайте потроху привчати її ухвалювати самостійні рішення.

Наголошуємо ще раз — навички самостійного ухвалення рішень не з’являться самі по собі, їх слід розвивати, як і будь-які інші навички. Якщо ви вчите дитину ходити, розмовляти, читати, навчайте і думати, ухвалювати рішення. Навчайте зараз, поки вона ще мала, бо чим далі, тим складніше буде це зробити.

Коли починати?

Перші прояви психологічного відокремлення — відома «криза 3-х років». Коли дитина починає казати: «Я сам!», «Не хочу!» чи якимсь чином підкреслювати власну особистість — не лякайтеся та не сваріть малюка. Настав час потроху  привчати його до самостійності. Ваша дитина вже старша за 3 роки? Тоді починайте просто зараз.

7 порад, як привчати дитину до самостійних рішень

  1. Вибір у межах.

Вибір — це у жодному разі не «роби що хочеш»! Таку фразу дитина сприйме як байдужість. Вам потрібно надати вибір у якихось межах.

  1. Демократичне обговорення.

Якщо до цього моменту ви авторитарно управляли життям дитини, диктуючи їй, що слід робити, а що ні — саме час змінити стиль спілкування на демократичний.

 

  1. Не робіть за дитиною те, з чим вона здатна впоратися.

Самостійні рішення — це частина самостійної поведінки. Тож ніколи не виконуйте замість дитини її справи, що вона може зробити сама!

 

  1. Схвалення обов’язкове!

Обов’язково знайдіть, за що похвалити малюка — нехай це зовсім примітивні речі. Це покаже дитині, що ви цінуєте її зусилля, і стимулюватиме докладати більших зусиль.

 

  1. Знаходьте позитивне в негативному.

Дитина розбила посуд, подряпалася чи забруднила одяг? Не сваріть її, вона і так розуміє, коли щось не вдалося. Поясніть, що цілком природньо спочатку чогось не вміти та помилятися під час спроб. Обговоріть, чому все сталося так, як сталося, які дії призвели до негативних наслідків та як необхідно зарадити справі, аби такого більше не трапилося. Повірте, якщо це посильно для дитини — вона поводитиметься обережно.

 

  1. Дозвольте помилку.

Звісно, ви краще знаєте, як потрібно. У вас є досвід. Але людська психіка створена так, що найбільшу цінність має досвід власний. Тож коли йдеться про події, що нічим не загрожують, — дозвольте дитині припускатися помилок. Поясніть, що помилка не є катастрофою, а це лише один із результатів, за яким можна скоригувати наступні дії.

 

  1. Не бійтеся за власний авторитет.

Від того, що дитина сама вибирає сніданок чи колір одягу, ваш авторитет не похитнеться, не хвилюйтеся! Діти схильні слухатися тих, кого люблять. Навпаки, під час обговорення планів між вами налагодяться довірливі стосунки. І це значно краще, ніж коли дитина боїться покарання, мовчить, і про якусь халепу ви дізнаєтеся останнім.

 

 

 

 

Дитина, яка вчиться ухвалювати самостійні рішення, не є неслухняною дитиною. Навпаки, це розумний помічник, на якого можна покладатися за різноманітних обставин.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

 

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!