Найпрекрасніше харчування для будь-якого малюка — це мамине грудне молоко. Але приблизно в піврічному віці дитина починає стрімко зростати, стає більш активною. Ось тому-то і виникає необхідність у додаткових продуктах, що допоможуть отримати необхідні мікроелементи, жири, вітаміни, білки і вуглеводи. У якому віці починати вводити прикорм до раціону малюка і як це робити?

З питання термінів серед медиків досі точаться палкі суперечки. У зв’язку з тим, що з часом склад материнського молока змінюється, і після декількох місяців лактації кількість жирів, вуглеводів і вітамінів у ньому може знижуватися, медики нещодавно рекомендували раннє введення прикорму — починаючи з 2–3-місячного віку. Сьогодні ці часові межі значно пересунули, й оптимальним для введення прикорму вважається вік 6 місяців (навіть не 4–6 місяців, як уважалося ще не так давно).

У цьому питанні батьки і ваш лікар-педіатр повинні виявити певну гнучкість. Уся справа в тому, що необхідно враховувати індивідуальні особливості вашого малюка. Зрозуміло, що вводити прикорм з 2–3-місячного віку, — занадто рано. Адже проблема не тільки в тому, що шлунок і кишечник дитини ще не готові до сприйняття соків, овочевих і фруктових пюре. Справа ще і в тому, що, замінюючи грудне вигодовування іншими продуктами, тим самим батьки зменшують кількість молока, що виробляється у мами.

Але й затягувати довше 6 місяців теж не варто. Як же визначити, чи готовий ваш малюк до введення нових продуктів у свій раціон? Адже ця готовність визначається не тільки віком.

Ознаки готовності малюка до початку прикорму

Зверніть увагу на те, чи вміє ваш малюк сидіти (з підтримкою або самостійно).

•        До моменту введення прикорму вага малюка з народження має подвоїтися.
•        Ваш малюк, коли ви підносите його до столу, проявляє активний інтерес до їжі, що він там бачить: намагається вхопити шматочок хліба, стежить за тим, як їдять інші члени сім’ї.
•        Якщо ви помічаєте, що дитина частіше просить їсти, або за знайомими вам ознаками визначаєте, що вона вже зголодніла, хоча час обіду або полудня ще не настав, отже, їй потрібен прикорм.
•        Появу перших зубів багато педіатрів теж уважають важливою ознакою того, що дитина готова до нової їжі.

Ще раз варто зробити застереження: оскільки всі малюки різні, у всіх різні умови годування (грудне або штучне вигодовування, схильність до алергії, дефіцит або, навпаки, надлишок ваги), то і терміни, і схема введення прикорму можуть відрізнятися.

Наприклад, прикорм дітей, схильних до алергії, лікарі найчастіше радять починати не з фруктового, а з овочевого пюре. Якщо у дитини дефіцит ваги, тоді батькам, швидше за все, порадять починати вводити в раціон каші з різних злаків. Дітям з анемією рекомендується раніше вводити в меню м’ясо. У разі схильності до запорів спочатку в меню додають овочеві й фруктові пюре, свіжі фрукти, соки і вже тільки потім каші.

Пам’ятка для батьків щодо введення прикорму

Є кілька схем введення прикорму, і якщо дотримувати всіх правил, то батькам дуже легко заплутатися, які продукти і в якому віці можна, а головне — потрібно вводити. Зважати слід на те, що все-таки всі малюки різні. Хтось дуже легко налаштовується на новий продукт, хтось уважає за краще одноманітну їжу і ніяк не хоче «прийняти» нову страву. Тому мамам і татам варто спостерігати за своїм малюком, стежити за тим, що відбувається з дитячим організмом після того, як ви дали йому новий продукт.

Головні правила введення будь-якого прикорму

•        Кожен новий вид прикорму вводиться тільки в однокомпонентному вигляді (каша з одного злаку, пюре з одного фрукта і т. ін.).
•        Вводити прикорм рекомендується в першій половині дня, щоб ви могли відстежити всі реакції малюка на нову їжу.
•        Починати, з тієї самої причини, краще з дуже маленької порції — половинки чайної ложечки.
•        Введення одного продукту, наприклад, кефіру, має тривати не менше тижня. Поступово збільшуйте обсяг нової страви так, щоб до сьомого дня дитина їла свою вікову норму.
•        Прикорм дається обов’язково перед грудним або штучним годуванням.
•        Після 7–8-місячного віку каші можуть стати густішими, а в овочевих і фруктових пюре та супчиках ви можете залишати шматочки, щоб ваш малюк починав учитися пережовувати їжу.
•        Не вводьте прикорм малюкові, якщо він погано почувається, у нього ріжуться зубки, відбуваються якісь зміни в звичному укладі життя (переїзд, зміна режиму дня).
•        Для зручності ви можете вести харчовий щоденник, тоді вам легко буде визначити, які продукти дитина не сприймає, на що у неї виникає алергія.

У другій частині статті — правила введення в раціон конкретних продуктів та рекомендації щодо власноручного приготування страв для малюка. Залишайтеся з нами, попереду ще багато корисної та цікавої інформації!