Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Безкоштовні поради Перша допомога у разі неслухняності дитини: 3 словесних приклади, у яких батьки часто помиляються

Перша допомога у разі неслухняності дитини: 3 словесних приклади, у яких батьки часто помиляються

Часом деякі батьки взагалі не стежать за тим, що говорять дитині. Спочатку вважають, що малюк ще малий, інколи навіть лаються. Трохи згодом усе стає звичним. Дитина виховується в нібито повноцінній сім’ї, її ніколи не б’ють та не карають. А якщо поглянути всередину, то там спливають факти повільного «вбивання» дитини. У чому це проявляється? У використанні звичайних слів і дієслівних зворотів! Що батьки говорять не так, якщо дитина не слухається? Які фрази рекомендовано використовувати?

  1.     Дитина не слухалася, впала та добряче забилася.

Не правильно: «Знову впав, як завжди!», «Хоч кажи тобі, хоч ні, все одно не слухаєшся!», «Я попереджала тебе кілька раз!», «Зараз ще додам!» або «Ой мій маленький, який жах! Що ж тепер робити?» (батьки аж голосять). Такі фрази нічого дитині не дадуть. Це для неї лише набір слів. Тим паче, якщо говорити їх на підвищених тонах, дитина не сприймає крик, у неї тільки настрій дедалі більше погіршиться та ще й злякається.

Рекомендовано: «Ти вдарився, боляче, я розумію!», «Іди до мене, я тебе обійму!», «Потрібно обробити рану, усе мине, не болітиме», «Будь ласка, іншим разом, будь обережнішим!» Цими фразами батьки проговорюють те, що трапилося. Без зайвих емоцій вони виявляють свої співчуття, співпереживають дитині, допомагають та запевняють, що біль припиниться. А також намагаються застерегти дитину від подібних випадків.

  1.     Дитина нервує, або влаштувала істерику, бо не виходить намалювати щось.

Не правильно: «Знайшов проблему, припини негайно!», «Якщо не припиниш, я візьму ремінь!», «Зараз викину взагалі твої фарби з альбомом! Не хочеш — не малюй, чого рюмсаєш?» Не слід зневажати дитячу проблему, адже діти сприймають усе інколи серйозніше, ніж дорослі. Не залякуйте малюка та самі не гнівайтеся. Дитина може взагалі нервувати не через малюнок. Наприклад, у неї давно вже накопичувалися погані емоції з іншого приводу, а ви просто не помічали. Будьте спокійними та стриманими, ви ж вже дорослі тьоті та дяді! Пам’ятаєте?

Рекомендовано: «Ой, дивись, зате в тебе ця травичка (сонечко, будинок, хоч крапочка чи плямка) добре вийшла! Мені дуже подобається, схоже на щось…(вигадайте на що схожі дитячі карлючки)». «Нумо разом спробуємо намалювати ще раз!» «Може, ліпитимемо? Або підемо прогуляємося, подивимося, які на вулиці квіти, а потім повернемося додому та намалюємо ще! Згоден?» Спочатку слід перевести дитячу увагу на те, що вийшло краще. Похваліть дитину за старання. Знайдіть щось гарне, адже дитячі каракулі завжди наймиліші для батьків. Потрібно спробувати відволікти сина чи доньку на інші дії, запропонувати подихати свіжим повітрям тощо.

  1.     Дитина голосить та бешкетує в суспільному місті.

Не правильно: «Скільки можна повторювати: припини негайно, на тебе дивляться всі оточуючі!» «Який поганий хлопчик (дівчинка), не можна так поводитися, зараз прийде злий дядько і тебе забере!»  Дитина не може припинити негайно робити те, чим захопилася. Навіть, якщо дорослі вважають, що це погано, тому ці слова просто безглузді. Соромити дитину у присутності сторонніх, залякувати та називати поганою — це завідома принижувати її, формувати комплекс неповноцінності. Чи цього бажають справжні турботливі батьки?

Рекомендовано: «Іди до мене, дай мені ручки, зараз ми пограємося (поп’ємо води, з’їмо печиво тощо)», «Нумо послухаймо тишу! Ротик на ключик закриваємо й кладемо в кишеню». Використовуйте дію, спрямовану на щось інше, зацікавте малюка. Водночас обмежте дитячі рухи, але не насильно, а в ігровій формі звертайтеся до дитини. Не реагує? Тоді скажіть спокійним, але твердим голосом: «Хто буде слухняним, обов’язково отримає сюрприз!» Вигадайте що-небудь, заздалегідь  покладіть у кишеню якусь цяцьку чи цукерку, або пізніше купить дитині маленьку іграшку. Але дайте лише тоді, коли син чи донька дійсно поводитимуться добре.

На жаль, дуже часто батьки не приділяють достатньої уваги словам, що говорять дітям. Адже можуть нагримати на малечу, не подумавши: «Ти тупий баран, чи як?» «От, дурепа не тямить нічогісінько!», «Стули пельку, я кому сказала!» тощо. Це жахливо, що батьки виплескують на дітей свій негативний настрій, адже словесний потік має енергійну силу — це вже доведено багатьма вченими. Словом можна як убити, так і надихнути людину. Надихайте частіше своїх дітей, подавайте їм добрий приклад. Стежте не лише за наповненістю мовлення, але і за тембром, швидкістю та гучністю свого голосу. Особливо це стосується матусь. Нехай дітям запам’ятається ніжний матусин голос і лагідна материнська пісня. Навіть суворість «наповнюйте» батьківською любов’ю та повагою, адже у вихованні — це головні складові. Без цього неможливо виховати чемну добру людину!

 

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!