А ви можете назвати 10 способів, якими дитина виявляє свої емоції? Так, виявлення емоцій — це не лише плач чи істерика. З дорослішанням малюка розширюється палітра його емоцій, зокрема негативних. Одними словами батьків «Не кричи!», «Не шуми!», «Не вередуй!» справі не зарадиш. Якщо не допомогти правильно виражати та переживати свої емоції, то вони почнуть шукати вихід у агресії, істериках, роздратуванні. Пропонуємо ознайомитись із рекомендаціями, що допоможуть навчити дитину приборкувати свої емоції.

Істерики

Коли у дитини починається істерика, більшість батьків діють під впливом власних емоцій. Батькам необхідно діяти спокійно і думати у першу чергу про почуття своєї дитини. Перебувайте поруч з нею. Дайте можливість зрозуміти, що ви тут, що дитина може підійти й обійняти вас, притиснутись.

Істерика дитини — це процес не довготривалий. Малюк виплесне свої негативні емоції та заспокоїться. Якщо він ще й поділиться з вами власними переживаннями, то вислухайте його уважно. Негативні емоції не можна стримувати. Завдання батьків: навчити дитину переживати їх так, щоб не нашкодити ані собі, ані іншим.

Дитина б’є інших

Розв’язання проблеми через застосування сили — це вікова особливість. Адже у малюка ще досить маленький словниковий запас, тому домовитись із кимось йому вкрай важко. Ось тут і йдуть у дію кулаки. Навчіть дитину розв’язувати конфлікти та непорозуміння не силою, а словами. Поступово збагачуйте його емоційний інтелект. Обов’язково наголошуйте на почуттях інших, тим паче, якщо малюк часто б’є інших дітей.

Дитина ламає іграшки

Якщо ви помічаєте, що дитина навмисно ламає іграшки, коли у неї поганий настрій, не варто одразу ж, забігаючи до кімнати, кричати, як це погано. Зачекайте, поки малюк заспокоїться. Запитайте в нього, чи стало йому легше після того, як він зламав якусь іграшку. Наостанок скажіть йому: «Ти розлютився й образився. Через це поламав іграшку. Тепер тобі краще, а іграшка вже зіпсована, тому її доведеться викинути. Чи краще ти собі зробив?». Нагадуємо про тон. Говоріть спокійно і виразно.

Допомагаємо дитині виражати емоції правильно

1. Потрібно усвідомити, що виявлення емоцій — це природне бажання. Але це зовсім не означає, що дитина після дорослішання так само говоритиме про власний розпач. Покажіть малюкові, що виплескувати емоції можна граючи в активні ігри на вулиці, малюючи олівцями, ліплячи з пластиліну і т. ін. Пропонуйте «показати» свою емоцію. Нехай дитини гримасує, малює злих чоловічків, тупотить ногами. Проте тепер ви знаєте, що саме відчуває малюк.
2. Ураховуйте вік дитини. Те що для вас дрібниця, для неї є катастрофою. Тож не знецінюйте дитячих почуттів.
3. Обговоріть те, що сталося. Намагайтеся разом знаходити вихід із ситуації та як запобігти тому, аби такого не трапилось знову.
4. Зберігайте спокій. Це може бути найважчим. Адже батьки, які із самого ранку заклопотані, відпрацювали на роботі, впорались зі своїми справами, а тепер слухають дитячу істерику посеред крамниці, вже на межі. Але намагайтеся ставатися до цього спокійніше. Знову ж таки, можливо для вашої дитини ця ситуація досягає вселенських масштабів.
5. Не дозволяйте собою маніпулювати. Коли батьки діють послідовно та рішуче, діти дуже швидко переростають вік вимагання бажаного через сльози та припиняють істерики.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: