Дорогі мама й тато!

Коли ви вважали, що я не дивився, я бачив, що:

  • ви повісили мій перший малюнок на холодильник, і я негайно захотів намалювати інший;
  •        ви нагодували бездомну кішку, і я дізнався, що потрібно добре ставитися до тварин;
  •        ви приготували мій улюблений пиріг для мене, і я дізнався, що невеликі речі можуть бути спеціальними речами в житті;
  •        ви прочитали молитву, і я дізнався, що є Бог, з яким я міг завжди говорити, і я вчився довіряти Богові;
  •        ви приготували страву й віднесли його другові, який хворів, і я дізнався, що всі ми повинні допомагати одне одному й опікуватися;
  •        ви свій час присвячуєте тому, щоб допомагати людям, у яких нічого немає, і я дізнався, що ті, у кого є щось, повинні допомагати тим, у кого немає нічого;
  •        ви опікувалися нашим будинком і всім, що є в ньому, і я дізнався, що ми повинні дбати про те, що маємо, що дорого цінуємо;
  •        ви ставитеся до своїх обов’язків, навіть коли ви не дуже добре почувалися, і я дізнався, що повинен бути відповідальним, коли я виросту;
  •        сльози текли з ваших очей, і я дізнався, що іноді речі можуть заподіювати біль і плакати — це нормально;
  •        більшість уроків з життя, що я повинен засвоїти, щоб бути гарною й успішною людиною, коли я виросту.

Я дивлюся на вас і хочу сказати: «Спасибі за всі речі, що я бачив, коли ви вважали, що я не бачив!».