Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Криза підліткового віку: навіщо потрібна та як пережити

В архаїчних суспільствах не існувало поняття підліткового віку — воно з’явилося тільки наприкінці ХІХ сторіччя, з розвитком цивілізації. У сучасному суспільстві вимоги до дорослої людини настільки збільшилися, що це спричиняє конфлікт між природним потягом підлітків до самостійності та потребою у навчанні. Привітна та слухняна дитина у короткий термін перетворюється на вперту, агресивну, замкнену.

Як же правильно налагодити відносини з уже-не-дитиною, проте ще-не-дорослим?

Підлітковий вік умовно поділяють на ранній (11–14 років) та пізній, або ранню юність (15–17 років). Підготуватися до цього бурхливого періоду можна лише так: мати довірливі взаємини з дитиною, щоб вона не боялася розповідати про свої почуття. Якщо дитина ховає від вас щоденник з поганими оцінками, ніколи не розповідає про ігри з однолітками, бо вважає, що ви будете жорстко критикувати чи карати за витівки, будьте певні: у підлітковому віці співчуття вона шукатиме поза сім’єю, а про її проблеми ви дізнаватиметеся останнім та від чужих людей.

Психологічний сенс кризи

Якщо дитина живе, умовно кажучи, розумом батьків, підліток починає піддавати сумніву всі засвоєні цінності. Це необхідно для формування самостійності, відчуття себе окремою особистістю. Пам’ятаєте, як психологічне «я» виокремлювалося протягом кризи першого року життя, трьох років? Тоді відбувалася фізична сепарація організму; зараз настала черга психологічного відокремлення. Це необхідно для подальшої побудови власної сім’ї.

Можливо, вам доводилося бачити сім’ї з інфантильними «матусиними синочками» або «татусевими доньками», коли дитина у віці 30 років живе під батьківським крилом і зовсім не квапиться одружуватися та мати власних дітей. Таке відбувається, коли підліткова сепарація не відбулася, пориви до самостійності були придушені надміру авторитарними батьками.

Фізіологія та психіка

Швидка перебудова тіла також потребує від підлітка переосмислення власного «я». Настав час прикрашати себе, аби подобатися протилежній статі, вирізнятися поміж однолітків. Секреція статевих гормонів викликає нові відчуття, гострі, бурхливі, і як це все контролювати — незрозуміло. Чи поділиться підліток цими переживаннями з вами, залежить винятково від вашої тактовності.

Стратегія поведінки батьків

Тактовність. У жоному разі не можна критикувати зовнішність, порівнювати підлітка з іншими не на його користь. Навіть якщо сусідський син видається вам янголом поряд з вашим чортеням. По-перше, це може тільки видаватися, по-друге, любов до власної дитини ніхто не відміняв.

Також не висміюйте його друзів та інтереси, цим ви тільки зіпсуєте відносини, і нічого не досягнете. Відчуйте різницю: висловити свою думку, аргументовано обговорити — так, висміювати чи жорстко забороняти — ні.

Спілкування як з рівним. Підліток 13–14 років пафосно заявляє: «Я вже дорослий і все розумію!»? Кепкувати немає сенсу, доводити, що він не знає життя — теж, не зрозуміє. Відповідайте: «Чудово! У сім’ї є ще один дорослий, тож ми…» І залучайте його повноцінно до сімейного життя. Радьтеся з ним у побутових питаннях на кшталт сорту капусти, яку висадити на дачі, доручіть знайти майстерню для ремонту дивана тощо. Хай відчуває, що ви справді зважаєте на його думку, та розуміє, що дорослість — це не тільки веселощі, але й відповідальність.

Обговорення та торг. Коли підліток заявляє, що все вирішуватиме сам, конкретизуйте, що мається на увазі. Він може, як продавець на ринку, «завищувати ціну», аби вибороти щось конкретне, на зразок дозволу ночувати у друзів. Виборювати право на щось своє та нове — це біологічна потреба, тож автономію дитини слід розширювати. Але кожен дозвіл супроводжуйте розширенням відповідальності.

Врівноваженість. Істерики — це часте явище у підлітковому віці. Не зривайтеся у крик, розійдіться з підлітком по різних кімнатах на півгодини. Коли людина спокійна, то швидше знаходить компромісні рішення.

Дозвіл на екстравагантність. Хоче дреди? Чудернацький одяг? Жахливу музику? Нехай. Воля у дрібних та безпечних діях знижує напруження.

Власний простір. Це не тільки своя кімната. Забудьте про обшук карманів чи перегляд смартфону власної дитини, такий контроль, навпаки, спровокує бунт. При нормальних відносинах підлітки цінують довіру.

Наповненість вільного часу. Старі хобі, що захоплювали у дитинстві, знецінюються. Обговоріть з підлітком, куди він (вона) хотів би ходити: може, це спортивна боротьба, або сучасні танці. Цікаве захоплення водночас підвищує самооцінку, фільтрує коло спілкування та виокремлює серед однолітків.

Більше порад щодо конкретних ситуацій ви знайдете у нашій новій книзі «Як пригорнути кактус»: 

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!