Корекційні ігри для дітей-меланхоліків | 4Mamas

Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Корекційні ігри для дітей-меланхоліків

Меланхоліки мають слабку нервову систему, тому стомлюються швидше за представників інших темпераментів. До того ж через схильність до інтроверсії в них часто виникають труднощі зі спілкуванням. Батьки можуть допомогти такій дитині адаптуватися через спеціально дібрані ігри.

Ігри з «секретами»

Необхідно заохочувати меланхоліків до самостійної активної пізнавальної діяльності через ігри з «секретами». Для найменших корисні мотрійки і подібні іграшки, що необхідно складати, для більш старших — лего, трансформери. Не бійтеся купувати дитині іграшку трохи «на виріст» — меланхоліки, попри зовнішню «загальмованість», мають чудові інтелектуальні здібності.

І, звісно ж, не забувайте схвалювати успіхи малюка! У нього від цього наче виростають крила.

Навчитися програвати та переживати невдачі

Меланхоліки не просто не люблять програвати — після програшу чи невдачі вони ладні більше ніколи не повертатися до справи, що не вдалася. Але життя без програшів чи помилок неможливе, тому вчіть дитину грати у шахи, го та інші настільні ігри; при цьому подавайте програш не як щось жахливе, а лише як привід для аналізу дій, формуйте спокійне ставлення.

Позбавлення тривожності

Для позбавлення нервового напруження час від часу проводьте з дитиною релаксаційні ігри (час виконання до 4–5 хвилин на кожну вправу):

  •        «Холодно-спекотно». Уявіть, що ви на галявині. Сяє сонце. Раптом налетів холодний вітерець, потрібно охопити себе руками, зіщулитися для зігрівання… Але вітерець стихнув, сонце знов зігріло, можна розслабитися… (Повторити 3–5 разів.)
  •        «Гра з піском». Уявіть, що ви на пляжі. На вдиху наберіть пісок у жменю, стисніть та затримайте дихання, а потім з видихом розведіть руки та уявіть, як пісок сиплеться додолу.
  •        «Пташка». Дитина має узяти прищіпку та уявити, що це пташка. Дитина виконує дії: «Пташка водить дзьобом» (рука з прищіпкою повертається з боку в бік), «Пташка знаходить зернятка» (друга рука повертається долонькою з уявними зернятками), «Пташка подзьобала зернят» (легко пощипати прищіпкою долоньку), «Пташка співає пісеньку» (прищіпку відкривають і закривають, дитина наспівує).

Увага на навколишнє середовище

Меланхолікові потрібен деякий час, щоб звикнути до нового середовища, але необхідно вчити його орієнтуватися у разі зміни обставин. Тому час від часу змінюйте звичне місце прогулянки, знаходьте новий дитячий майданчик та стимулюйте малюка поступово знаходити нових товаришів.

Дозовані нові враження допомагають меланхолікові навчитися концентрувати увагу на зовнішніх об’єктах, переводити фокус з внутрішнього світу на навколишній. Та навіть коли ви вдома, у звичних обставинах, звертайте увагу дитини на якісь характеристики вже знайомих об’єктів: «Дивися, як під час заходу сонця змінилося освітлення у кімнаті», «Які яблука тобі сподобалися більше — учорашні зелені чи сьогоднішні жовті?»

Гарна гра — придумати 10 (20, 30, скільки зможе) способів використання звичайної речі на зразок ложки чи капелюха.

Дуже допомагають меланхолікам ігри з водою:

  •        переливання з ємності у ємність для найменших;
  •        складання фонтану з кількох різних посудин;
  •        запускання власноруч зроблених кораблів;
  •        «рибалка» з вудкою-магнітом;
  •        мильні бульбашки — експериментуючи зі складовими, навчіться робити їх величезними!

Соціалізація

Завдяки природній чутливості меланхолік чудово розуміється на людях, але не квапиться до них наближатися. Через гру розвивайте в нього навички соціальної взаємодії!

Частіше ходіть на гостину, запрошуйте до себе гостей з дітьми. У США подібний формат зустрічей зветься playdate («плейдейт») — батьки дітей домовляються зібратися у когось удома, залишають дітей грати разом під наглядом «чергового» з-поміж себе, і можуть присвятити час розмові у сусідній кімнаті чи походу до магазину.

Незамінним для соціалізації будь-якого типу темпераменту є театральний гурток, бо там знаходиться роль для кожного. І меланхолік — не виняток! Можливо, він не гратиме головні ролі, але його художній хист стане доречним, наприклад, під час створення декорацій. У театральних гуртках діти отримують комплексне навчання: керівник розвиває мовлення, міміку, пластику, вправність, навчає розуміти власне тіло, ураховувати дії інших людей.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!