Діти з рисами холеричного темпераменту імпульсивні, активні, прагнуть працювати «на публіку». Через непосидючість та забіякуватість з часом такі діти ризикують відстати у навчанні та опинитися у поганій компанії. Уникнути сумного розвитку подій допоможуть спеціально дібрані ігри, що компенсують особливості темпераменту.

1. Розвиваємо увагу змалку

Оскільки холерики схильні відволікатися, змалку розвивайте їхню увагу. Приклад корисної гри — «Покажи ніс», що водночас тренує слухову уважність та вчить орієнтуватися у частинах тіла.

Ведучий

Один-два-три, початок гри!

Дивіться — не пропустіть,

За мною повторіть,

Що я вам зараз скажу,

Та при цьому покажу.

Ведучий називає та показує різні частини тіла: «Вуха», «Очі» тощо. Коли діти звикнуть до гри, можна її ускладнити: називати одну частину тіла, а показувати іншу; діти мають помічати це і не повторювати помилкових рухів. Увагу малят на таких рухах можна акцентувати зміною інтонації, посмішкою.

Також рекомендовані ігри з раптовою зупинкою, зокрема, де холерик повинен виконувати накази, а не управляти товаришами.

2. Учимо триматися правил

Пояснити маленькому холерикові важливість дотримання правил найкраще через гру у дорожній рух. Можна показати дитині справжню збірку ПДР (розділ «Дорожні знаки» найбільш кольоровий). Малюк може вести уявний автомобіль або тягнути за собою на мотузочці машинку по розміченій доріжці, з перехрестями і «світлофорами».

3. Нагороджуємо переможців

Привчити холерика дотримувати порядку та послідовності дій допоможуть ігри, що мають яскравий фінал. Імпульсивній дитині нецікаво просто так тривалий час грати з лялькою чи катати машинку, але коли вона знає, заради якого результату дотримує правил, це допомагає зосереджувати увагу на процесі.

Краще, коли результатом гри буде не просто створення чогось, а саме перемога. Просто конструктор малий холерик розкидає, а настільний футбол чи хокей захопить його надовго.

4. Учимо гратися самостійно

Холерики не люблять гратися самостійно, їм потрібні публіка та співучасники. Але інколи немає можливості відпустити дитину гуляти з однолітками саму. Навчити таку дитину грати на самоті допоможуть вигадані глядачі — ляльки, м’які іграшки.

5. Виховуємо посидючість

Дітям-холерикам корисні всі заняття, що розвивають зосередженість, наприклад, настільні ігри (з поступовим переходом до ігор не змагального характеру), малювання, ліплення, скрапбукінг — усе, що вимагає посидючості та терпіння.

Бажано організувати спокійні ігри за дві години до сну, а перед тим обмежувати все, що збуджує (телебачення, музику, гучні ігри).

Знизити збудливість, заспокоїти можна за допомогою цікавих інтелектуальних ігор, де потрібно ухвалювати рішення. Для менших дітей це всілякі фігурки-вкладиші, для старших — готові набори настільних ігор, що можуть мати детективний сюжет або навчати фінансової грамотності.

Малюк обов’язково має розуміти найближчу мету та уявляти, як виглядає результат роботи. Наприклад, створення сімейного альбому з паперових фотографій (виготовлення рамок, добирання фотографій, наклеювання на сторінки альбому) захопить дитину.

6. Організуємо активність

Варто поговорити і про улюблені активні ігри холерика, що займають чимало часу. Це прогулянки на дитячих майданчиках, де багато гірок, лазівок, турніки, смуги перешкод.

Граючи, не забувайте робити невеличкі перерви. Для цього слід відвести малюка в спокійне місце, лагідно поговорити або помовчати; можна зробити легкий масаж.

Дитина просто на рівному місці стрибає, танцює? Не варто силоміць стримувати рухову активність, це все одно що стискати пружину. Вона, незважаючи ні на що, «вистрілить», але вже невідомо коли.

Необхідно спрямовувати активність дитини, щоб вона не була безцільною. Якщо малюк бігає і стрибає, запитайте, від кого він тікає або, можливо, за ким женеться. Поцікавтеся, куди і звідки він біжить, де хоче опинитися. Відповідаючи на ці прості запитання, що, по суті, органічно вплітаються в гру, малюк учиться осмислювати свою діяльність.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: