Діти народжуються добрими, хоча дехто вважає, що ця риса залежить від вродженого характеру. Поміркуймо: діти від початку не вміють заздрити, ненавидіти, злитися. Так, пізніше вони виявляють агресію, але на те є причини: голод, холод, сон. Тому батькам варто лише підтримувати цю дитячу вроджену доброту, не знищити дитячу чуйність і довіру, не навчити дітей обману й цинізму. Існує безліч прийомів і методів. Та чомусь здавалося б на перший погляд такі прості завдання є найважчими для батьків. Часто батьки, які всіма силами намагаються виховати належну дитину, все ж не можуть досягти цієї мети. А все через те, що деякі методи навпаки можуть призвести до небажаних результатів. З’ясуймо, як саме правильно виховувати добрі якості, які нюанси є в найпоширеніших батьківських прийомах.

Виховуємо власними прикладом. Діти здатні копіювати поведінку батьків. Створити собі добрий образ простіше, ніж дійсно стати добрим. Та діти, на щастя, бачать людину наскрізь і гостро відчувають фальш. Вам потрібно посміхатися, бути доброзичливим, не заздрити, не кричати на домашніх, але якщо ви це все робитимете не щиро, то ваші старання будуть марними. Допоможуть виховати добрі якості в дитині добрі казки і мультфільми. Додайте до цього ще щоденні обійми, яких для повноцінного розвитку дитини повинно бути 12. Цілуйте й обіймайте, адже любов сприяє вихованню доброти.

Заведіть кімнатного улюбленця. Навіть якщо цим улюбленцем буде непримхливий равлик, дитина все одно навчиться піклуватися про інших. Також ви самі повинні зрозуміти, що кімнатна тваринка — це серйозно, тому не дозволяйте дитині заводити улюбленця лише заради розваг, щоб потім, коли набридне, просто викинути його чи продати.

Добрі справи щодня. Змайструйте годівницю для птахів і підгодовуйте їх, годуйте безхатніх тваринок, разом підшукуйте їм господарів, підклейте книги, навчіть пригощати друзів солодощами. Відвідайте дитячий будинок, купіть подарунки: одяг, іграшки, їжу. Учить поступатися місцем у транспорті, допомагати в хатніх справах. За всі ці вчинки необхідно хвалити. Але тут є один нюанс: хвалити не вчинок, а характер. Тоді дитина намагатиметься повторювати вчинки, що сприяють похвалі. Не «Ти нам так допоміг!», а «Ти хороший помічник!», не «Як добре, що ти допоміг бабусі!», а «Ти дуже чуйна людина! Ти добрий і завжди готовий прийти на допомогу!». Такі слова надихатимуть дитину стати помічником.

Не залякуйте дитину поганими людьми. Так ви можете розвинути в дитині страх, недовіру, через що виникає тривожність, невпевненість і навіть психосоматичні розлади з часом. Звісно, поясніть, що не можна розмовляти з чужими людьми, іти з ними, але не пояснюйте всі деталі, наскільки може бути небезпечним це знайомство. Ви самі краще знаєте, як правильно поговорити з вашою дитиною, та майте на меті не просто залякати дитину і навчити її боятися оточуючих, а пояснити, що всі люди різні, не можуть бути однаково добрими.

Учить дітей дружити. Добра дитина повинна бути товариською. Учить її спілкуватися з іншими. Нехай малюк умітиме знайомитися з іншими, розповідати про себе, гратися і придумувати ігри, а також дуже важливо — не вчить дитину давати здачі. Привчіть, що всі конфлікти варто розв’язувати словами.

Привчати дитину бути доброю дуже важливо. Хтось заперечить, мовляв, світ жорстокий, і доброму не вижити в ньому. Можливо, тому він і жорстокий, бо мало в ньому добрих людей? Для майбутнього всього людства і для майбутнього вашої дитини варто в першу чергу розвивати добрі якості.