Дитина грає весь час в одну гру: коли починати хвилюватися | 4Mamas

Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Дитина грає весь час в одну гру: коли починати хвилюватися

Поведінка людини залежить від балансу рухливості та стійкості психічних процесів. Якщо одна з крайнощів переважає, це може бути як вродженою рисою характеру, так і симптомом негараздів у розвитку мислення. Де межа норми і патології? Коли слід звертатися до фахівців? Поговоримо сьогодні про надмірну стереотипність поведінки.

Та ж, але не така сама

Припустимо, матуся помітила, що її син грає тільки одним набором кубиків протягом кількох днів, а то й тижнів, ігноруючи інші іграшки. Варто придивитися, наскільки точно він відтворює конструкцію. Щодня дитина може вдосконалювати свій витвір, додаючи нові елементи, вигадуючи «будівлі» нові функції. Ще один приклад: хлопчик щодня вирізав з паперу машинки, але то були різні автомобілі: легковики, вантажівки, пожежні тощо. Він створював справжню колекцію.

Дівчатка в такому випадку можуть грати у доньки-матері, але щодня вигадувати нові сюжети. Хвилюватися не слід, бо гра щодня розвивається, і мислення разом з нею.

Супутні ознаки

Якщо ви помітили, що одна й та сама гра повторюється, зверніть увагу і на інші ознаки. Наприклад, дитина вимагає один і той самий одяг щодня, одну й ту саму їжу, важко адаптується до нових місць та змін у щоденному графіку.

Простежте, чи уникає дитина ігор з однолітками на дитячому майданчику. Постійне уникання контактів, ігнорування також не є добрим.

Чи часто дитина посміхається? Чи дивиться в очі? Чи легко висловлює свої потреби?

Кожна риса сама по собі може бути рисою характеру чи індивідуальним смаком. Але якщо їх забагато, то це є приводом для занепокоєння.

Повна повторюваність

Насправді тривожний сигнал — коли дитина повністю відтворює хід гри щодня. Наприклад, кубики у вежі розташовані в одному й тому самому порядку, точнісінько повторюються кольори, форми. Дитина складає конструкцію, якийсь час її розглядає, а потім розбирає і починає збирати знову.

Це може свідчити про тяжкий стрес або порушення розвитку аутичного спектра (зазвичай симптоми виявляються на 1–2 році життя). Неохідно якнайшвидше звертатися до спеціаліста — невролога, психіатра чи психоневролога. Він може призначити медичну комісію або дібрати корекційну програму.

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!