Неприємна ситуація: мати забирає дитину з ігрового майданчика, а та пручається, хоче пограти ще, і починає лупцювати маму. Подібні дії з боку малюка — битися, плюватися, жбурляти палками чи камінцями — потрібно сприймати дуже серйозно, навіть якщо крихітка тільки-но починає ходити. У дошкільному віці закладаються основи характеру, і якщо не скоригувати агресивні звички зараз, це неодмінно проявиться у підлітковому віці.

Реакція на дитячу агресію має бути серйозною

Батьки реагують на агресію дитини по-різному. Хтось, розлютившись, лупцює, хтось робить вигляд, наче нічого не відбувається, бо малюк ще фізично не здатний нанести значної шкоди. Є навіть такі батьки, які при спробах дитини з ними битися сміються, радіють будь-яким проявам її активності, навіть агресивним.

Але поставитися до проблеми треба серйозно, бо, подібна звичка тягне за собою важкі наслідки: без належного виховання дитина й далі буде вважати биття припустимим.

Причини, через які дитина починає битися:

  •         Копіює дії інших дітей у дитсадку чи на дитячому майданчику.
  •         Провокація з метою щось отримати чи реакція, коли не вдалося отримати бажане — іграшку чи солодощі.
  •         Агресія у відповідь, коли батьки вдаються до фізичного чи жорсткого морального покарання.
  •         Розрядка нервового напруження, коли дитина перевтомилася чи занадто збуджена.

Що робити, коли малюк вдарив маму чи тата?

  1.       Обов’язково необхідно відреагувати на це, зупинитися. Без агресії, але рішуче позначити свою позицію: «Ти мене вдарив. Це боляче і дуже неприємно.»
  2.       Треба пояснити дитині, як правильно висловлювати почуття: «Битися неприпустимо. Скажи мені словами, що тобі не подобається. Поясни, на що саме ти злишся.»
  3.       Коли дитина розлютилася на якусь конкретну дію, треба обговорити з нею ситуацію. Навіть якщо крихітці рік-півтора — привчайте змалечку.
  4.       Коли причиною агресії є втома, перенапруження, найкраще сказати: «Не роби так. Мені від ударів боляче». І дати дитині перепочити, відвернути її увагу на спостерігання чогось.

Запобігання та профілактика

По-перше, не можна вдаватися до фізичних покарань.

По-друге, давайте дитині можливість проявляти емоції. Постійні обсмикування типу «Сиди тихо!», «Поводься пристойно!» не дають скинути напруження, і викид накопиченої енергії є цілком закономірним.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: