Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Дитина боїться спати у темряві: 7 порад для подолання страху

З набуванням досвіду і формуванням мислення дитина починає розуміти, що бачить не все, що є навколо, і що у світі є загрозливі явища. Зазвичай страх темряви з’являється у 3–4 роки, і може проявлятися протягом дошкільного та молодшого шкільного віку, а у деяких випадках навіть до підліткового. Ігнорувати це явище не можна, потрібно допомогти дитині впоратися зі страхами.

Норма чи ні

Боятися темряви — це нормальний людський інстинкт з прадавніх часів. Майже 90 % дітей стикаються з цим страхом, і психологи вважають, що він є нормальним етапом розвитку психіки. Прояви у межах норми: дитина іноді боїться заходити до темної кімнати; лише іноді просить посидіти з нею перед сном; говорить про страх темряви, але майже спокійно йде ввечері вулицею або темним коридором удома.

Понаднормовим уважається, якщо дитина категорично не погоджується спати у кімнаті сама, навіть з увімкненим світлом; увечері відмовляється виходити на вулицю; прокидається вночі та плаче, бо їй ввижаються чудовиська.

Фактори, що провокують страх темряви

  •        Страхи батьків. Якщо ви боїтеся уколів, висоти, темряви чи будь-чого ще, дитина мимоволі наслідує ваш страх разом з іншими звичками.
  •        Надмірна тривожність сучасних дітей. Наш світ зараз — це справжнє інформаційне цунамі; величезна кількість інформації тисне на психіку, та не встигає її обробити, що провокує позасвідому тривожність.
  •        Злодії з мультфільмів, страшні іграшки. Монстри, зомбі та інші витвори фантазії часто мають жахливий вигляд, що спрямовує бурхливу уяву малюків у небажаний бік.
  •        «Виховання» залякуванням. Чимало батьків досі лякають малят бабою Ягою, бабайкою, сірим вовком, який прийде до неслухняних дітей. Тож не дивно, що така дитина почне істерично плакати, як тільки згасне світло.
  •        Фільми жахів для дорослих. Незважаючи на вікові обмеження, деякі батьки вважають, що «малюк ще нічого не розуміє», і нічого не буде, якщо він перегляне кадри з вечірнього фільму.
  •        Покарання через замикання у порожній кімнаті. Таке покарання провокує цілу низку страхів та психологічних травм.
  •        Підвищення голосу на дитину, лайка, часті та суворі покарання.

Також страхи можуть загострюватися через напружену обстановку у сім’ї, наприклад, сварки батьків чи родичів. Дитина все розуміє, навіть якщо не каже, а її психіка виводить тривогу у такий спосіб.

Якщо дитина боїться темряви, у жодному разі не можна:

  •        соромити дитину, називати боягузом. Страх — природне явище, до того ж відчуття сорому ніяк не допоможе дитині впоратися з уявою;
  •        сварити;
  •        ставитися до розповідей дитини як до дурощів;
  •        висміювати дитину, говорити: «Такий уже дорослий, не вигадуй».

Найскладніше питання — чи брати дитину у постіль спати з батьками, коли вона прийшла, заплакана, скаржитися на монстра у темному куті. Іноді можна, але загалом дитина повинна знати та сприймати як належне, що мама й тато сплять у своєму ліжку, а вона — у власному, окремому. Краще підвестися (ліньки, але заради дитини та сімейного щастя ви зможете!) та посидіти біля її ліжка, доки не засне.

Що робити із занадто сильним страхом?

  1.     Залишати двері дитячої кімнати відчиненими. Нехай дитина знає, що ви можете прийти до неї, а вона — до вас.
  2.     Придбати нічник. Це не звичайна ввімкнена лампа, а спеціальний ліхтарик з м’яким світлом. Є багато нічників у формі звірят чи героїв казок. Не вимикайте його, коли дитина засне, бо якщо прокинеться в темряві, знову злякається.
  3.     Змінити раціон вечері. Уникайте ввечері м’ясної, жирної їжі, бо на повний шлунок кошмари сняться частіше. Краще запропонувати дитині молока з медом.
  4.     Обговорити страхи. Будь-кому стає легше, якщо поділитися гнітючими переживаннями з доброзичливим співрозмовником. Дитині теж.
  5.     Затишно обставити дитячу кімнату. На жаль, навіть у сім’ях, де в дитини ніби є окрема кімната, вона не зовсім «власна»: там стоять шафи з посудом та одягом всієї сім’ї, на балконі зберігаються запаси на зиму, по які дорослі ходять у будь-який час, не питаючись… Ні, дитяча кімната має бути власним простором! Оберіть меблі та шпалери разом з дитиною, зробіть на стелі «зоряне небо», яке світиться вночі, а на підлозі — світлу місячну доріжку, по якій вночі можна пройти до туалету.
  6.     Уявна зброя проти уявного ворога. Вигаданий чарівний меч допоможе малюкові відлякувати від себе уявних-таки «гостей». Якщо не допомагає, треба вдень додатково попрацювати над упевненістю дитини в собі.
  7.     Іграшка-захисник. Лідер у боротьбі зі страхами. Це своєрідний талісман, яким може стати улюблена іграшка (найкраще м’яка). Якщо такої немає, хай дитина сама її вибере, а ви запевните, що ця іграшка охоронятиме від будь-яких злих сил. Також спрацює «чарівна ковдра»: якщо сховатися під нею, ніякі жахіття не знайдуть!

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

 

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!