Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Чому дитина найгірше поводиться з матусею? Психологія любові

Чимало матусь помічали дивне явище: дитина може пристойно поводитися у дитсадку, з бабусею, з татом, але щойно опиняється біля матусі, поведінка псується на очах. Примхи, галас, гнів, сльози, біганина… У чому причина такої поведінки з найближчою в житті людиною?

Перш за все ви маєте… радіти! Бо «погана» поведінка означає, що саме вам дитина довіряє найбільше, і саме у вашій компанії вона почувається настільки захищеною, розкутою, що може дозволити прояв усього спектра емоцій. У гостях, з рідними, з однолітками слід постійно стримуватися, і, погодьтеся, невпинний самоконтроль — це важко. Має бути й розрядка від напруження.

Безумовна матусина любов

Психологи відрізняють два умовних типи любові: «материнську» та «батьківську». Терміни взято в лапки, бо залежно від життєвих обставин дитина може отримувати певний тип любові від різних людей (бабусі, няні, опікуна тощо). «Материнська» любов — це найперша, безумовна, це прийняття людини такою, яка вона є, у будь-якому стані та вигляді; це радість від самого факту існування людини. Цілюща й найнеобхідніша. На відміну від «материнської», «батьківська» любов вимоглива, вона керується принципом «я тебе люблю, тому вимагаю, щоб ти був найкращим/найкращою». Таке ставлення теж необхідне, бо стимулює самовдосконалення.

Яку роль відіграє «материнська» любов у разі негативних емоцій дитини?

Дослідження та прийняття себе

Негативні емоції — це невід’ємна складова психіки, своєрідна «тінь», без якої не буде гармонійної особистості. Дитині вкрай необхідно познайомитися з цією стороною себе, навчитися витримувати ці відчуття, щоб зрештою ними володіти. І робити це потрібно в безпечному середовищі, тобто у компанії близької людини.

Саме у компанії близької, люблячої людини, а не на самоті — бо ваша реакція дуже важлива. Якщо ви зможете витримати агресію дитини, її роздратування, гнів, то вона скопіює вашу реакцію. Це стане базисом для володіння емоціями.

Найбільш яскраво потреба проявляється у дошкільному віці, коли зв’язок з матір’ю дуже тісний, а сім’я є основним життєвим середовищем дитини.

Дуже важливо приймати дитину такою, як вона є. Не відкидати особистість за принципом «такою (слухняною, увічливою) я тебе люблю, а такою (розгніваною, сумною) не люблю». Людина гідна любові, які б емоції її не хвилювали.

Що робити, якщо дитина бешкетує?

Звісно, коли дитина бешкетує, дозволяти їй абсолютно все не слід. Якщо малюк боляче щипає, щось ламає та ін., пояснюйте, що вам неприємно і така поведінка зовсім не подобається. Є дуже велика різниця між «ти поганий» та «ти поводишся погано». Дитина вивчить, яка саме поведінка вам не подобається, дуже швидко.

Навчайте дитину розуміти емоції та екологічно їх висловлювати. Допоможуть такі прості фрази, як: «Ух, який я злющий!», «Це мене дратує» тощо. Говоріть, що лупцювати подушку не дуже корисно, але маму — зовсім неприпустимо, а найкраще просто пострибати чи «побитися з тінню».

Головне — ставитися до всього з філософським спокоєм та розумінням. З ким ще, окрім найближчих людей, можна розслабитися?

А якщо ваша дитина завжди слухняна та ввічлива з матір’ю?

Зважаючи на все сказане, повна слухняність у материнській присутності — це не дуже добра ознака. Трапляється, коли матуся багато працює, а дитина залишається з бабусею чи нянею. Найімовірніше, теплі та довірливі стосунки в такої дитини склалися з кимось іншим. Що робити в цьому випадку, вирішувати вам. До речі, в Західній Європі подібне явище дуже поширене, а в нашій країні воно тільки набирає оберти.

Також, залишаючи дитину на когось у ваш робочий час, пам’ятайте про те, що дитина копіює манери «головного» дорослого в своєму оточенні.

Ваша маленька копія

Поки особистість дитини формується, вона схильна копіювати манери інших людей: інтонацію, улюблені вислови, темп розмови, жести та міміку. Звісно, той дорослий, з яким вона проводить максимум вільного часу, впливає найбільше.

Значна кількість «важливих» людей, таким чином, перевантажує психіку. Наприклад, якщо малюк увесь день перебував у компанії бабусі, а після того матуся прийшла забрати його додому, примхи та пустощі можуть початися просто від утоми та зміни обставин. Реагувати на це бурхливо також не варто: залишившись з матір’ю наодинці, дитина швидко підлаштується під неї.

Емоційна підзарядка

Нарешті, ще одна поширена причина дитячого бешкетування з матір’ю — потреба у емоціях. Узагалі-то емоційна підзарядка потрібна будь-якій людині у будь-якому віці, але дорослий може знайти натхнення у музиці, в інтернеті, врешті-решт посваритися з сусідом, як це роблять «енергетичні вампіри». Дитина, звісно, не «вампір» і не бажає вам зла, але їй потрібне натхнення, і де ж його взяти? Звісно, у найближчої людини — у мами! Тож коли малюк почне чіплятися до вас із пустощами, поставтеся до цього з розумінням, та завчасно продумайте ігри для дозвілля.

 

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!