У ХХ сторіччі психолог Ерік Еріксон відкрив таке психічне явище, як базова довіра до світу. І не просто відкрив, а довів, що це вкрай необхідна властивість, без якої жодна людина не зможе налагоджувати повноцінні відносини та бути щасливою. Розберімося детальніше, що приховано за цією назвою.

Звідки виникає базова довіра до світу?

За нормального розвитку базова довіра до світу формується в дитини на першому році життя. Вона виникає від відчуття, що матуся завжди поруч, завжди допоможе. На цьому етапі, коли дитина повністю залежна від матусі, а навколишній світ видається величезним, хаотичним та незрозумілим, упевненість у тому, що матуся завжди перебуває поруч, вкрай необхідна. Коли матуся дійсно поруч та впевнена у собі — світ сприймається як безпечний та цікавий.

Зростаючи, дитина дізнається, що довіряти можна не всім і не завжди. Вона вчиться налагоджувати відносини, розрізняти, з ким зближуватись, а від кого триматися осторонь. Але в психіці залишається відчуття того, що загалом навколишній світ — це приємне місце.

Постає слушне запитання: а, може, не варто? Адже взагалі-то світ сповнений загроз! Може, краще завжди бути насторожі?

Якщо базова довіра не сформувалася

Що саме відбувається, якщо базова довіра не сформована, і людина сприймає світ як страшне та небезпечне місце?

Французький психолог Рене Спітц дослідив це питання за допомогою дітей, від яких батьки відмовилися одразу після народження. Вони зростали у дитячих притулках, без тієї постійної турботи та опіки, яку мають діти у сім’ях. Незважаючи на повноцінне харчування та гарні гігієнічні умови, такі діти катастрофічно відставали у психічному розвитку. Вони пізно починали ходити, погано розмовляли, багато хворіли, були млявими, апатичними. Деякі діти навіть умирали від так званого «госпіталізму», тобто від перебування у збідненому емоційному середовищі.

У підлітковому віці без базової довіри надзвичайно складним є зближення з іншими людьми, що призводить до додаткових стресів та порушень соціалізації. Нарешті, у дорослому віці таким людям важко з кимось зблизитися, товаришувати, створювати сім’ю. Братися за нову справу, щось вивчати також важче через внутрішню постійну недовіру до будь-чого.

На противагу, люди, у яких сформована базова довіра до світу, у присутності нових осіб почуваються спокійно, легко знайомляться, швидко орієнтуються у нових обставинах, значно легше засвоюють нові справи.

Різниця очевидна.

Як зрозуміти, чи сформована у малюка базова довіра до світу

Простий тест від американського психолога Мері Ейнсворт — реакція на матусине тимчасове зникнення, коли у віці одного року вона залишає дитину з іграшками та на декілька хвилин виходить з кімнати. Якщо дитина сприймає це спокійно — все добре. У класичному варіанті дослід повторюють двічі: спочатку дитину залишають на самоті, а потім з незнайомою їй людиною.

Стосовно більш дорослих дітей потрібно стежити за реакцією, коли близькі виходять з дому та залишають дитину саму. Якщо вона легко їх відпускає та радіє під час появи, то все гаразд. А якщо не хоче відпускати, дратується чи сильно сумує, а після повернення виглядає ображеною, і так увесь час, то є над чим замислитися.

Відсутність базової довіри виникає не тільки у дітей, позбавлених батьківської опіки. Це може статися, якщо матуся зарано вийшла на роботу. Ще одна причина, що порушує формування базової довіри, — невпевненість матусі у собі, у своїх діях та становищі. На невербальному рівні така невпевненість транслюється й дитині (звісно, ідеться не про хвилювання час від часу, а про постійний, домінуючий емоційний фон).

Що робити, щоб базова довіра до світу сформувалася?

По-перше, матусі не варто квапитися вийти на роботу: здоров’я та правильний розвиток дитини цінніші, так? На щастя, зараз можна знайти та організувати роботу на дому завдяки інтернету. Покладатися на нянь не варто: контакт матусі з дитиною почався ще до народження, і деякі дослідники стверджують, що дитина ще з пренатального періоду пам’ятає голос матусі.

По-друге, намагайтеся годувати груддю. Це не тільки годування, але й спілкування, бо на цьому етапі матуся з дитиною мають тісний невербальний зв’язок, передусім тактильний.

По-третє, події на першому році життя малюка повинні мати чіткий графік. Усі процедури, зокрема одягання, купання, годування мають відбуватися за схожими сценаріями; звертатися до дитини краще на ім’я. Це впорядкує її світ.

У старшому віці для коригування відсутності базової довіри краще звернутися до профільного психолога.

Наостанок зауважимо, що у розвинених країнах, у цивілізованому суспільстві відсоток людей з базовою довірою до навколишнього світу дуже високий. Що тут є причиною, а що наслідком, сказати важко, але зв’язок позасумнівний.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: