Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

9 фраз, що розумні батьки ніколи не говорять своїм дітям

Кожен з нас у дитинстві чув від дорослих фрази, що спричиняли гнів чи розпач. Тоді здавалося, що вже своїм дітям ми так ніколи не будемо говорити! Але час минає, і чимало сучасних батьків з жахом помічають, що розмовляють тими самими словами зі свого дитинства. Що ж робити, тим паче що психологи підтверджують давній народний вислів про те, що словом можна поранити? Ми зібрали найпоширеніші батьківські фрази, від яких варто відмовитися просто зараз.

  1. «Ти завжди/ніколи…»

Фрази такого типу найчастіше є докорами: «Ти завжди збираєшся занадто довго», «Ти постійно розкидаєш свій одяг», «Ти ніколи не миєш за собою посуд». Вони ніби ставлять незмивне клеймо. Дитина сприймає їх як ствердження «ти погана», і найгірше, що вона не має жодних підстав не вірити батькам.

Тому краще замінити подібні узагальнення більш конкретними фразами, що розкриють ваше ставлення до того, що відбувається, без безпосеренього докору.

  1. «Тому що я так сказала!»

Типовий приклад такого діалогу: «Але чому мені не можна погуляти?» — «Тому що я так сказала!». Ця фраза — справжнісінький батьківський провал. Вона означає лише одне: у вас немає справжніх, вагомих аргументів. Дитина це прекрасно усвідомлює і саме так її й чує.

Але ж ваші вказівки ґрунтуються на якихось міркуваннях, а не на примхах чи свавіллі, так? Тому краще витратити деякий час на пояснення, ніж виростити дорослого, який не зможе аргументувати свою позицію.

  1. «Я ж казала!»

Сталася неприємність, про яку ви попереджали? На жаль, такі фрази стануть у пригоді лише тоді, щоб демонструвати перевагу. І так очевидно, що ви старше, мудріше і досвідченіше дітей, принаймні до певного віку. Для них же ця фраза звучить як «Я завжди права, а ти ні».

У будь-якій ситуації краще допоможіть дитині усвідомити, в чому вона конкретно зараз помиляється і як уникнути подібних помилок у майбутньому.

  1. «Ти робиш неправильно, краще я…»

Такі слова дуже часто формують у дитини невпевненість у собі, яка заважає доводити будь-яку справу до кінця. Усе тому, що кожну перешкоду вона сприймає як непереборні труднощі, і краще облишити все як є.

Відмовтеся від подібних фраз та дозвольте дитині помилятися.

  1. «Хлопчики/дівчатка так не поводяться!»

Мабуть, усі чули фрази: «Хлопчики не плачуть. Заспокойся!», «Не лайся, ти ж дівчинка!», і знають, що їх виховна дія мізерна. Нав’язування ґендерних стереотипів може призвести до двох різних, але однаково неприємних ситуацій.

У першому випадку діти намагатимуться суворо відповідати нав’язаним стереотипам і дуже болісно реагуватимуть на будь-які відхилення від «норми». У другому — противитимуться вашим словам і виростуть абсолютно протилежними за характером.

Тому наведіть вагоміші аргументи, щоб припинити сльози сина або грубіянство доньки.

  1. «Чому ти не такий, як…»

Утримуйтеся від фраз на зразок: «Ну чому ти вчишся гірше, ніж брат?!», бо будь-яке порівняння дітей призводить до їхнього суперництва. Звісно, дитині корисно усвідомити, що вона не центр усесвіту. Але агресивне порівняння ні до чого доброго не приведе, лише розвине зайві комплекси і нелюбов до брата чи сестри, з якою порівнюють.

Краще скажіть, чим ви незадоволені. Покажіть дитині, що у неї є можливість досягти успіху в чомусь незалежно від того, наскільки обізнані в цій справі інші діти.

  1. «Допоки ти все не з’їж, гуляти не підеш!»

Домовленості «послуга за послугу» спотворюють уявлення дитини про те, навіщо взагалі виконувати певні справи. Адже іграшки в кімнаті потрібно прибирати, щоб було чисто, а не заради того, щоб мама змилостивилася і дозволила переглянути мультики.

Щоб у дитини не сформувалося таке хибне сприйняття, пояснюйте їй справжні причини своєї позиції, а не виторговуйте потрібну вам поведінку обіцянками.

  1. «Ти молодець, я тебе люблю!»

Дивно, так? Адже типовий приклад заохочення — дитина прибирає у кімнаті, і матуся каже їй: «Яка ти молодчина! Ось тепер я тебе люблю!». Помилка криється у слові «люблю».

Похвала в такій формі не надто добра, бо схожа на формування залежності: дитина захоче, щоб її хвалили якомога частіше. Батьки ж не завжди перебуватимуть у гарному настрої, не завжди належним чином зможуть оцінити її досягнення. Зрештою у дитини може скластися думка, що її люблять тільки за те, що у неї добре виходить. А найгірше — що якщо вона не впорається з якимсь завданням, батьки її розлюблять!

Для схвалення краще використовувати конструкції на зразок: «Мені було так приємно, коли ти…», «Я рада, що ти…».

  1. «У тебе не повинно бути від мене жодних секретів!»

Єдине, до чого призведуть подібні слова — зворотний ефект. Дитина почне вам брехати, щоб приспати пильність, і з часом робитиме це досконаліше.

Зрозуміло, що ви хочете лише добра, але змиріться з тим, що у дитини можуть бути секрети, якими вона не захоче з вами ділитися. Не тому, що приховує щось страшне, просто потреба у особистому просторі є нормальною властивістю психіки.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!