Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

7 міфів про дитину до року, що потрібно розвіяти

Молоді мами відчувають чималий тиск з боку норм та стереотипів стосовно розвитку дитини. Іноді це відверті міфи, що заважають спокійно оцінювати ситуацію. Особливо багато їх на першому році життя, коли дитина найбільш безпомічна. Ми зібрали найпопулярніші міфи стосовно цього періоду.

1. У рік малюк уже повинен уміти ходити.

У когось дитина робить перші кроки у 10 місяців, а у когось у цей час ще навіть не намагається ходити. Педіатри пояснюють це так: малюк підводиться на ноги тільки тоді, коли його скелет та м’язи до цього готові. Якісь діти дозрівають до ходи у віці до 1 року, якісь у 1,5 роки. Ці темпи потрібно поважати. Панікувати та підозрювати проблеми не варто: в будь-якому разі відвідайте лікаря. Якщо він виявить ознаки проблем, то обов’язково призначить огляд у спеціаліста.

Головне, що слід пам’ятати,— малюк повинен піти сам, не можна його змушувати. Спроби поставити на ноги в період, коли скелетно-м’язова система ще не досягла належного рівня, призведуть лише до проблем з суглобами.

Найдоцільніше, що можна зробити — зміцнювати опорно-руховий апарат дитини за допомогою м’яких фізичних вправ, масажу та плавання.

2. Більше іграшок — кращий розвиток!

Іноді матусі прагнуть придбати якомога більше іграшок для розвитку малюка. Але розвивальні предмети не дуже корисні дитині, якщо вона гратиме з ними сама. Основа будь-якого навчання та розвитку — спілкування; дитині у ранньому віці необхідно демонструвати, як саме гратися іграшкою, що вона зображує і що з нею можна робити. Малюкові життєво важливо, щоб ви грали разом з ним!

Кількість іграшок на розвиток не впливає: обсяг уваги та пам’яті у малят ще невеликий, з-поміж усіх іграшок його зацікавлять лише 3–4. Тому купувати їх багато на першому році життя не варто. Чимала кількість вражень та стимулюючих предметів може лише перевантажити психіку дитини. Це аж ніяк не корисно.

3. Хворіти до року надзвичайно шкідливо!

Звісно, нічого приємного у хворобах немає, але надзвичайна тривожність батьків теж недоцільна. Для розвитку імунітету організм навіть повинен хворіти, щоб таким чином навчитися переборювати інфекції. А оскільки після року діти починають більше контактувати та грати між собою, то вони неминуче обмінюються хворобами. Краще, щоб організм уже був підготований до цих зустрічей.

Також зазначимо, що надмірна тривожність матері через хвороби негативно впливає на одужання та формування імунітету, бо малюк дуже чутливий до емоційного фону матері.

4. Після першого року грудне вигодовування шкідливе!

Це один з найпоширеніших міфів про грудне вигодовування. Медики ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я) спростовують такі твердження. Дослідження доводять, що молоко стає навіть жирнішим, його склад змінюється відповідно до потреб дитини в цьому віці. Уведення прикорму, звісно, теж необхідне, але материнське молоко містить низку корисних речовин (у першу чергу для підтримання дитячого імунітету!), яких немає в їжі. Тому грудне годування після року рекомендоване як додаткове дитяче харчування.

5. Дитину не можна стригти до виповнення року!

Цей давній забобон пішов від уявлень, що у волоссі людини закладена якась особлива енергетика. Хтось досі остерігається і про всяк випадок очікує виповнення року, а хтось не звертає на це уваги. Оскільки жодного наукового, медичного зв’язку між підстриганням волосся та станом здоров’я не виявлено, то це є особистим вибором кожного.

Єдина рекомендація: дитину краще саме стригти, а не голити голову. Волосяні цибулини у малят розташовані близько до поверхні шкіри, тому є ризик пошкодити їх.

6. Якщо докласти зусиль, можна привчити дитину до чіткого режиму!

Можна витратити чимало зусиль та нервів, привчаючи дитину до режиму, але раптово… змінюється розклад роботи лікаря, або ріжуться зубки, або дитина вже підросла і триразовий денний сон поступився місцем дворазовому… І попередній режим уже не годиться!

Дитячий розвиток невпинний та динамічний, а життя, попри зовнішню одноманітність з підгузок-годування-прогулянки-сну, увесь час готує сюрпризи. Тому краще тримати приблизний розклад у голові, але в першу чергу орієнтуватися на ситуацію та поточні потреби.

7. Якщо занадто часто тримати дитину на руках, вона «розпеститься» та «звикне до рук»!

Перебувати на руках у матусі — це природна потреба малюка, без якої він не зможе нормально розвиватися. До цього неможливо «привчити» чи «відучити». Протягом розвитку та збільшення самостійності потреба дитини у тактильному контакті змінюється, зменшується до обіймів і поцілунків. У разі нормального розвитку дитина цікава, вона прагне звільнитися від рук і вирушити досліджувати світ. Ніхто ще не бачив підлітка у мами на руках — і не тому, що «відучили», а тому, що віддалення від батьків, здобуття самостійності закладене природою. Тому не бійтеся обіймати свого малюка стільки, скільки хочеться, адже це нетривалий період.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

 

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!