Коли настає час вивчення домашнього завдання, в домі панує атмосфера, як у тому анекдоті: «Мати так кричала на дитину, що сусіди зверху й знизу заправили ліжко, умилися та вивчили уроки!

» Ситуація, коли батьки не в змозі стримувати свої емоції під час спільного навчання відбувається майже в кожній другій родині. Як же важко опанувати себе, коли після часового пояснення дитина все одно нічого не зрозуміла, або коли ти взагалі півдня не можеш її всадити за стіл, щоб почати займатися! Як діяти?

Порада  № 1. Стримуйте, стримуйте й ще раз стримуйте себе!

Емоції не повинні брати гору. Це важко, особливо імпульсивним батькам. Але все одно стримуйтеся. Коли не можете стримуватися, а дитина зовсім не піддається «дресуванню», зробіть перерву, вийдіть до іншої кімнати, попийте чаю, займіться хатніми справами. Після того, як ви заспокоїлися та згадали, що це дитина, ви її любите, вона також має право на емоції, тоді пробуйте ще раз допомогти дитині зробити домашнє завдання. «Хороший мій, даю ще 5 хвилин і ти сядеш за стіл, я чекаю на тебе! Усе справедливо чи не так? Ти погрався вдосталь, а завдання все одно потрібно виконувати. Ти ж не хочеш, щоб у школі ти виглядав як нездібний? Ти ж успішний і все зможеш!» Після такого звернення в спокійному тоні навряд чи втримається хоч одна дитина. Спробуйте!

Порада № 2. Залишайте дитині час на відпочинок.

Не варто саджати дитину за уроки відразу після школи. Так намагаються вчинити безліч батьків, адже потрібно поспішати та не запізнитися на ще 5 гуртків: малювання, фортепіано, плавання, карате та до школи майбутнього чарівника! Заспокойтеся, любі батьки, не слід передавати куті меду. Залиште дитині час на відпочинок. Добре, якщо це буде прогулянка на свіжому повітрі, навіть узимку, активні ігри чи просто перегляд мультика. Для першокласників не зайвим буде денний сон. Усе залежить від конкретної дитини, від її стану здоров’я, умінь та вподобань.

Порада № 3. Призначте конкретний час для виконання домашнього завдання. Створіть певний ритуал. Наприклад  о 15:30 по понеділках сідаємо робити домашнє завдання. В інші дні час може змінюватися, залежно від його позакласних занять та тренувань у спортивних секціях. Можна створити самостійно паперовий розклад домашнього завдання, розфарбувати його (чи придбати магазинний) та повісити на стіну. По-перше, коли ви його створюватимете, то розмовлятимете з дитиною та таким чином налаштовуєте її на регулярне виконання домашнього завдання. «Дивись, який ти створив гарний розклад. Тепер, ти сам (сама) будеш дивитися на нього та дізнаватися, коли сідати за уроки! Ти станеш успішним і добре займатимешся, легко виконувати усі завдання, адже головне регулярне «тренування» мозку та пам’яті, як у спорті — м’яз. Зрозумій це та запам’ятай на все життя! Свої навички завжди потрібно розвивати та вдосконалювати в будь-чому!» Це лише здається, що подібні розмови для дорослих. Але навіть маленьким буде приємно, коли з ними розмовляють, як із дорослими. Вони все сприйматимуть правильно, не переймайтеся! Навіть, якщо відразу ви не побачите результати, дитина неодмінно здивує вас трохи згодом.

Порада № 4. Грайтеся в школу.

Виконуйте роль учительки, заведіть будильник  чи телефон, наче дзвенить шкільний дзвоник. «Добрий день, діти! Мене звуть Марія Іванівна, зараз почнеться урок під назвою «домашня робота»! Сідай, любий, у тебе все вийде, я допоможу, сьогодні я добра вчителька!» Дитина глузувати, настрій поліпшиться. А в гарному настрої, граючись, робити домашнє завдання легше. Навіть із дітьми старшого віку (10–13) ця гра стане в пригоді, адже ми часто забуваємо, що наші сини та дочки — це перш за все діти, а гратися люблять усі, навіть дорослі!

Порада № 4. Робіть невеликі перерви.

Аби виконувати домашнє завдання з дітьми без крику та сварок, необхідно робити невеликі перерви, так само, як в школі. Особливо це важливо для дітей 6–9 років. Нехай підводяться, розминають спину, п’ють чай чи їдять печиво. Згадайте, що ви також робите перерви, щоб випити кофе чи чай на роботі в офісі. Можна використовувати цікаві приказки, наприклад: «Ми писали, ми писали, наші пальчики втомились!» тощо. Дитина звикла до перерв у школі. А батьки часом забуваються, аби зробити все швидше, перенапружують дитину заняттями, що може негативно вплинути на її здоров’я та взагалі знеохотити займатися.

Порада № 5. Ніколи не робіть уроки за дитину.

Батьки дуже часто припускаються такої помилки, нібито хочуть допомогти дитині, то задачу за неї розв’яжуть, то аплікацію зроблять. А насправді ж, таким чином, батьки не допомагають, а шкодять синові чи донечці, адже позбавляють дитину можливості навчитися робити уроки самостійно та відповідати, якщо чогось не зробив. Перебувайте поруч, допомагайте, направляйте, але ніколи не робіть за дитину домашні вправи.

Якщо ви дослухатиметься до цих 5 порад, то назавжди забудете про сварки та крик у сім’ї під час виконання домашнього завдання з дитиною!

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: