Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

5 головних причин дитячої брехні

Брехня дитини — неприємний сюрприз для будь-кого з батьків. «Невже вона не розуміє, що істина обов’язково з’ясується?»,— дивуються вони. Але дитина ще не розуміє наслідків брехні, для неї це найкоротший вихід з ситуації внутрішнього конфлікту. З яких причин дитина бреше і що робити?

Найчастіше дитина бреше з таких причин

  1. Почувається невпевнено серед інших дітей. У дитячому колективі є два головні способи привернути до себе увагу: мати щось цікаве або вміти робити щось надзвичайне. Діти, які не можуть похвалитися ані першим, ані другим, іноді починають вигадувати про себе або свою сім’ю, розповідають, ніби мають суперздібності, чи надзвичайно багато грошей, чи власний літак тощо.

Що робити? Якщо ви дізналися, що у дитсадку або школі ваша дитина розповідає подібні історії, допоможіть їй набути впевненості у собі. Купувати іграшки не варто, адже це надто дорогий та одноразовий засіб; найкраще записати малюка до спортивної секції чи гуртка, де він зможе опанувати щось нове реально. Також розповідайте щось цікаве та захопливе про свою роботу або хобі — малятам на певному етапі потрібно пишатися своїми батьками.

  1. Має розвинену фантазію. Як і інші здібності, уява у різних дітей розвинена не однаково. У деяких вона дуже бурхлива — це маленькі творчі особистості. Такі фантазери можуть вигадувати цікаві ігри, розповідати безліч історій. Це може навіть допомагати, і допоки дитина гармонійно спілкується з оточенням, хвилюватися не слід. Але якщо через вигадливість вона опинилася поза колективом, якщо її дражнять, потрібно спрямувати уяву у продуктивне русло.

Що робити? Творчі гуртки на зразок ліплення, малювання, акторської студії — кращий вихід для малят із бурхливою уявою.

  1. Боїться не виправдати сподівань батьків. Перфекціонізм у батьківстві — прагнення зайве та шкідливе. Вимоги вчитися лише на відмінно, та ще встигати займатися у гуртках і там теж досягати успіхів… Дитина — не бізнес-проект, і навантаження може виявитися для неї надмірним. Щоб хоч якось досягти компромісу між власними можливостями та батьківськими вимогами, вона починає брехати про оцінки у школі, додаткові заняття та стосунки з іншими дітьми, здобуваючи таким чином хоч коротке полегшення під тиском вимог.

Що робити? Знизити планку власних очікувань і більше дослухатися до думки дитини. Також варто пам’ятати, що відпочинок, вільний час — це не марна трата часу, а необхідність для організму.

  1. Боїться покарання. Якщо батьки за провину кричать, удаючись до фізичних покарань чи жорсткого морального тиску, природно, що дитина намагатиметься уникнути покарання. Чим жорсткіші методи, тим раніше малюк почне брехати та тим майстерніше це робитиме.

Що робити? Варто переглянути методи виховання, змінити авторитарне «я так сказав(-ла) і все!» на демократичність. Суворість провокує лише відчуження та ненависть; натомість обговорення причин та наслідків сприяє кращому засвоєнню правил поведінки. Живий приклад: донечка не вимила руки перед обідом, а на запитання матусі відповіла, що вимила! Матуся повелася мудро: удала, що повірила, і сказала: «Дуже добре, бо на немитих безліч мікробів, які з рук потрапляють на їжу, а з нею — до рота й далі, і спричиняють хвороби». Дівчинка послухала, тоді вибігла на мить і мати почула, що вона миє руки. Роз’яснення спрацювало краще сварки.

  1. Протестує проти тиску батьків. Це зазвичай стосується дітей шкільного віку. Вони вже прагнуть мати особистий простір. Але батьки, які вважають дитину малою, наполягають, що «не може бути секретів від власної матері/батька». За допомогою брехні дитина захищає межі власної особистості, особливо якщо батьки після чесної розповіді починають щось забороняти.

Що робити? Зрозуміти, що дитина має право на секрети від батьків. Як же тоді уберегти її від численних загроз? Бесідами про все на світі, обговоренням та поясненнями. А якщо ви підтримуватимете з дитиною теплі стосунки, вона сама з вами поділиться секретами, без тиску.

Профілактика дитячої брехні

Будьте чесними. Якщо тато потайки від мами п’є пиво і бреше їй, що не пив; якщо матуся нишком читає татові СМС-повідомлення… Пам’ятайте, що дитина наслідує недоліки батьків, і будьте взірцем.

Не драматизуйте. Кожна людина в житті говорила неправду, і не раз. Навіть звичайний увічливий діалог: «Як справи?» — «Дякую, все добре!» певною мірою є узаконеною неправдою. Патологічна схильність до брехні виникає нечасто, в комплексі з іншими нервовими проблемами, і є побічним симптомом великих негараздів. А звичайна разова неправда не є чимось страшним, у разі правильного виховання нівелюється.

Пояснюйте наслідки брехні. Під час спілкування з дитиною розповідайте історії (справжні!) про дітей, які брехали одноліткам чи батькам, і до яких поганих наслідків це призвело. Доберіть тематичні казки та мультфільми, які пропагують чесність, наприклад, «Пінокіо».

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

 

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!