Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

5 дієвих порад, як не кричати на неслухняних дітей

Абсолютно слухняних дітей не існує. Усім матусям знайоме роздратування та злість у ситуаціях, коли дитина не хоче вмиватися, або вимагає шоколадку. Що робити з неслухом, коли хочеться нагримати та шльопнути по попі? З дитиною — нічого. Натомість над собою можна й потрібно працювати.

Якщо проаналізувати причини роздратування, виявиться, що вони не стосуються самої дитини. І якщо їх відстежувати та вчасно нейтралізувати, злість на дитину щезне сама собою. А замість впертого вередуна ви побачите маленьку людину, з якою в стані спокою цілком можна домовитися.

П’ять основних причин, через які батьки дратуються, і приклади подолання

1. Дитина не розуміє пояснень

Приклад. Дитина після чищення зубів спльовує пасту неакуратно, так, що бризки забруднюють стіну із дзеркалом. Навіть подібна дрібниця щодня та щовечора може довести до крику: «Скільки можна! Я вже безліч разів просила бути акуратніше! Чому ти мене не слухаєш!».

Розв’язання. Якщо від декількох повторювань ситуація не змінилася, повторювати те саме криком марно. Краще сформулювати інакше, бажано з гумором. У наведеному прикладі матуся знайшла саме такий вихід. Під час чергового чищення зубів разом з дитиною, перед тим, як сплюнути пасту, сказала: «Дивись-но, я покажу зараз, як роблять справжні професіонали!», і поцілила точно в центр умивальника. А потім запропонувала: «Нуж бо, ти теж можеш стати профі!». Дитина радісно повторила, і проблема бризок була розв’язана весело та без крику.

2. Втома чи погане самопочуття

Приклад. Після роботи піти в супермаркет, забрати дитину з садка, потім додому із сумкою та пакетами, дитина не замовкає, бігає та бешкетує… У такому хронічно стомленому стані роздратування на будь-яку нову перепону у вигляді дитячої витівки може обернутися емоційним зривом, криком та зіпсованим вечором.

Розв’язання. Цілком чесно сказати дитині: «Знаєш, я стомилася, і через це можу злитися — не на тебе, а на ситуацію». Мовчати весь час дитина, звісно, не буде, але у складний момент (наприклад, коли потрібно відчинити двері, а обидві руки зайняті) можна попрохати її: «Зіронько, нуж бо зробимо паузу і помовчимо дві хвилинки, поки ми піднімемося до дверей, а у квартирі продовжимо грати у слова». Ви отримаєте короткий тайм-аут, а якщо навіть роздратування прорветься назовні, дитина вже розумітиме: ви сердитися не на неї, а на ситуацію.

3. Злість на себе

Приклад. У вихідний день, коли, здавалося б, нарешті є час відпочити, телефонує начальник з робочими питаннями, і вимагає терміново надати якусь інформацію чи виправити помилки. Злість на власні недоробки, на неможливість обмежити робочі контакти у вихідний день мимоволі позначається на спілкуванні з дітьми.

Розв’язання. Відчувши поганий настрій у той момент, коли поруч перебувають діти, варто проговорити собі подумки: роздратування не стосується їх. Уголос можна сказати щось на кшталт: «Софійко, у мене тут невеличкі проблеми на роботі, я буду зайнята 10 хвилин. А згодом знову зможу з тобою бути». Найкраще сказати це до того моменту, як дитина щось вимагатиме від мами.

4. Злість на власні дитячі спогади

Приклад. П’ятирічна дочка вирішила відростити довге волосся, і через деякий час ранки перетворилися на кошмар. Матуся намагалася розчесати спутане волосся, донька кричала, матуся нервувала — і все завершувалося сльозами. Поспілкувавшись з іншими матусями, у яких подібних проблем не виникало, жінка зрозуміла: справа в ній. І пригадала, що в дитинстві у неї також була довга коса. Її мати боляче смикала волосся, коли розчісувала, вона плакала, на неї кричали… А у дорослому житті жінка мимоволі відтворила ту саму сцену.

Розв’язання. Після згадки подій дитинства ситуація виправилася сама собою. Дівчина не припинила плакати, але це вже не сердило матусю: вона пригадала власні відчуття, і співчуття повністю загасило злість. Це дало змогу замінити крики на жарти.

5. Злість на когось з близьких.

Приклад. Двоє дітей, ранок, збори у школу та садочок. Старша дитина ще не одяглася, молодша перекинула тарілку з кашею, ридає та хоче на ручки, виходити з дому за 15 хвилин. У цей час чоловік, замість того, щоб допомогти хоча б з однією дитиною, спить, бо півночі переглядав серіали. Як тут не сердитися?

Розв’язання. Як і в попередніх випадках, швидко визначити причину роздратування. Діти тут не винні. Спрямовувати гнів слід на того, хто його спричинив — на чоловіка. А точніше, обговорити з ним проблему ранкових зборів і розподілити обов’язки. Якщо ситуація, коли матуся з дітьми не встигає впоратися, а чоловік солодко спить, повторюється постійно, то це привід турбуватися про стосунки. А діти тут знову-таки ні до чого.

Постійний аналіз ситуацій і робота над собою не тільки дасть змогу уникнути зривів та скандалів. Діти бачать, як матуся контролює свої емоції, і навчаються аналізувати свої відчуття.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

 

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!