Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

5 цінних порад, що допоможуть уникнути післяпологової депресії

Комусь здається, що народити дитину — це найгірший жах, бо за словами науковців, жінка відчуває біль з силою, як при переломі водночас 20 кісток в організмі. Про це багато написано, тому майбутні матусі готуються до пологів дуже ретельно. Відвідують заняття, учаться правильно дихати, загалом концентрують увагу повністю лише на пологах. Не замислюючись, що буде далі. Багато жінок стикаються з багатьма складнощами, одна з яких — це післяпологова депресія. Що це таке? Чому виникає та як вправлятися з післяпологовими жахіттями?

«Мені здавалося, я народила чортеня!»

Марія вийшла заміж за кохану людину, як їй здавалося. Вона так хотіла первістка, що почала читати спеціальну літературу для молодих батьків ще задовго до того, коли з’явилася дитина. Готувалася дуже серйозно, народжувала в парі з сестрою, адже вважала, що чоловіку там не місце, а сама трохи боялася. У цілому Марія вважала себе вже експертом з вагітності й пологів, тому після народження була впевнена, що найгірші складнощі вже позаду. І дійсно 2 місяці вона перебувала в піднесеному настрої, робила все, як вичитала в книжках. Усе було нібито гаразд, за винятком годування груддю. Тоді Марії здавалося, що вона робить усе правильно, годувала за першим криком, дитина не встигала навіть заплакати. Потім вона прокидалася вночі дедалі частіше, удень також майже не відпочивала. І почалися з нею якісь дивності.

«Мене почали мучити нічні жахіття, сни були такими страшними, що я підривалася з жахом і навіть кричала під час сну. Снилися то купа страшних змій, які хочуть задушити мене й дитину, то закривавлені розрубані часті людських тіл. Я бігла до ліжечка прислухалася, чи дихає моє немовля. Якщо воно спокійно спало, я його будила, адже мені здавалося, що щось не те. Потім не могла вкласти, адже дитина починала істерику. Коли я синові давала грудь, у мене було відчуття, що він не молоко смокче, а з мене висмоктує саме життя. Після кожного годування я була майже непритомною, кілька разів непритомніла. Поряд не було матері, яка допомогла б та відразу відчула, що мені потрібна медичне обстеження. А чоловік постійно працював, стосунки з ним погіршилися, одним словом йому було байдуже.

Після розмов телефоном моя матір наполягла, аби я звернулася до психотерапевта. Дитині на той момент виповнилося 3 місяці, у мене почали інколи з’являтися неадекватні думки. Коли я дивилася немовляті в очі, мені ввижалося, що я народила чортеня, або в дитину вселився диявол. Під час годування мені хотілося різко відірвати дитину від себе та викинути її на ліжко, на підлогу, куди-небудь, а самій кудись побігти. Материнський інстинкт узяв гору, нічого поганого не сталося, але я почала лікування, лікар сказала, що це прояви післяпологової депресії. Мені призначили таблетки, хоча рекомендували припинити годування груддю та лягти в стаціонар, бо я опинилася на межі божевілля. Лише коли припинила годувати, потрохи почала приходити до тями, дитині виповнився 1 рік», — розповідає молода мамочка.

Подібних розповідей матусь, які відчували нервові зриви після пологів, безліч. Медичні працівники, хто роками працює в пологовому будинку, розповідають, що після пологів з жінками трапляються різні речі. Хтось стає повністю байдужими до дитини, одні постійно плачуть, інших переповнює страх, вони бояться торкнутися немовляти. Є породіллі, які геть втрачають здоровий глузд, але це триває тимчасово. На жаль трапляється, що жінки божеволіють після пологів і залишаються психічно хворими назавжди.

Що робити, аби уникнути  післяпологового неврозу?

Аби не поповнити лави жінок, які страждають на післяпологовий невроз, потрібно…

     1. Підготуватися морально та психологічно. Слід почитати наукову інформацію про те, що відбувається з психікою жінки після пологів, а також підготувати близьких. Якщо чоловік уважно ставитиметься до вас і допомагатиме, ймовірність післяпологової депресії зводиться наневець.

     2. Зрозуміти причини післяпологової депресії. Перевтома через догляд за маленькою дитиною, переймання з приводу її здоров’я. Жінка зациклюється на дитині й втрачає соціальний контакт з іншими людьми, які дарували радість. Годування груддю по-різному впливає на матусь. Саме тому у багатьох жінок включається інстинкт самозахисту і вони, відчувши подібний дискомфорт, припиняють годувати груддю.

     3. Переглянути свій режим дня у декретній відпустці. Потрібно обов’язково знайти час для повноцінного сну, спати вдень з дитиною, якщо вона погано спала вночі й байдуже, що посуд брудний. Дихати свіжим повітрям і не засиджуватися в соціальній мережі. Дуже часто жінка свою новину про народження дитини хоче розповісти всім, через це проводить багато часу в інтернеті, спілкуючись. Необхідно відмовитися від бажання встигнути все та насолоджуватися моментом, радіти материнству.

     4. Скористатися консультацією психотерапевта. Можна зайнятися медитацією, релаксаційними техніками. Спробувати медикаментозне лікування у вигляді антидепресантів і заспокійливих, але вживати це лише після оцінювання лікарем вашого стану.

     5. Припинити думати лише про себе. Важливо зрозуміти: психічна енергія матері постійно в процесі обміну з енергією дитини. Малюк не завжди може висловити свої почуття, бажання, потреби, тому плаче, до того ж відчуває мамин настрій. Якщо мама спокійна, то і дитина щаслива.

У житті кожної людини є моменти, що травмують її душу, впливають на психіку. Потрібно просто прийняти це, та зрозуміти, не завжди так буде!

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!