Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Безкоштовні поради 5​ ​найголовніших​ ​і​ ​простих​ ​порад​ ​батькам,​ ​що​ ​робити,​ ​аби​ ​діти​ ​не  провокували​ ​негативну​ ​увагу 

5​ ​найголовніших​ ​і​ ​простих​ ​порад​ ​батькам,​ ​що​ ​робити,​ ​аби​ ​діти​ ​не  провокували​ ​негативну​ ​увагу 

Дитина потребує уваги! Усе дуже просто! І коли батьки не помічають свою дитину, або приділяють недостатньо їй часу, син чи донька провокують мати чи тато на негативну увагу. Що це таке? Чому діти провокують батьків на цю реакцію?

Що таке негативна увага?

Це той випадок, коли батьки бідкаються: «Син не слухається! Не знаю, що з ним робити! Не витримала – накричала, побила ременем! Усе одно витворяє казна-що!» Інакше кажучи дитина провокувала батьків на негативну увагу, а мати її проявила.

Діти часто поводяться неадекватно, їхня поведінка потребує не просто зауважень, а батьківських дій та участі в процесі виховання. Так вони можуть забігти в калюжу та не виходити, проливати навмисне суп на стіл, бити маму, кусатися, школяр може ввімкнути музику гучно, не вчити уроки, улаштувати бойкот батькам проти чогось. Але якщо поглянути на ситуацію очима дитини, то навряд чи дошкільник чи підліток раптом почав так поводитися. Швидше за все, у таких випадках, мати чи батько ігнорували дитину протягом дня або навіть тижня.

Ось приклад із життя. Антон  міг по кілька разів підбігати до батька, коли він був «дуже зайнятий» — дивився телевізор, аби розповісти йому про свої змагання з футболу, запитати, який футболіст найкращий, дізнатися саме батьківську думку про останні новини спорту. У відповідь він завжди чув: «Я зайнятий, пізніше поговоримо!» Це «пізніше» звісно ніколи не наставало, мати багато працювала і взагалі не знала про проблему. Після таких численних спроб дитина почала поводитися неадекватно, тому що всі ті радісні емоції, якими вона хотіла поділитися з батьком, перетворилися на негативні, на злість, образу та навіть агресію. Рано чи пізно все це вибухає — в результаті маємо погану поведінку, що до 10 років закріплюється. Дитина вже не знає іншого шляху «спілкування» з батьками. Антон, наприклад, почав проявляти цю агресію в школі, сперечатися з учителями, битися з друзями.

Якими є дії батьків, аби у дитини не виробився рефлекс до негативної уваги?

    1. Звертайте завжди увагу на прохання дитини. Навіть якщо дійсно дуже заклопотані, завжди приділіть 5 хв. Це час, коли нічого суттєво не зміниться, але довіру дитини та близькі стосунки можна втратити. Потрібно присісти до дитини так, щоб ваші очі опинилися на одному рівні, вислухати її, пояснити: «Через 20 хв ми обов’язково пограємося, а зараз мамі (татові) час попрацювати». А зі школярем можна домовитися поговорити пізніше, але все одно перші його емоційні враження, які він хоче донести, варто вислухати. Адже потім ентузіазм угасає, дитина ображається мовчки, або гнівається. Вона вже сама не хоче нічого розповідати. Невже ви хочете зіпсувати добрий настрій малюкові?

    2. Гуляйте більше з дитиною разом. На прогулянці, удома грате в спільні ігри, малюйте, займайтеся рукоділлям, розмовляйте. Якщо дитині буде достатньо вашої уваги протягом дня, вона спокійно сприйматиме фразу: «Зачекай трохи, у мене дуже важливі справи!» Хоча зізнайтеся собі та дайте відповідь на запитання: «Що може буте важливіше за рідну дитину?» Робіть усе можливе, аби робота не заважала спілкуванню з дитиною.

    3. Налагодьте тактильний контакт із дитиною. Більше обнімайте, цілуйте, гладьте по голові. Рукостискання на знак привітання для хлопчиків, поцілунок руки від тата для дівчинки — усе це, здавалося б, такі дрібниці. Насправді ж, саме в такі моменти дитина вчиться проявляти любов та повагу до близьких людей та друзів.

     4. Хваліть дитину. Завжди знаходьте, у чому похвалити дитину. Дуже часто батьки помічають те, у чому потрібно зробити зауваження та покритикувати малюка: «Знову в портфелі у тебе безлад!», «Запізнюєшся, як завжди!», «Коли ти навчишся складати свої речі, як слід, а не абияк?» Хоча забувають похвалити за малюнок, що дитина дуже старанно готувала для матусі. Або за нові досягнення в школі чи в спортивній секції. Це мама з татом сприймають, нібито, так і потрібно бути: «За що його хвалити? Коли всього його навчила я сама! Хто б мене похвалив!» Таке самолюбиве ставлення до себе ніколи не допоможе виховати порядну людину. Якщо батьки навчаться бачити, за що дитину можна похвалити, правильно без перебільшення, це запевнить дитину у своїх силах, у неї з’явиться натхнення навчатися та розвиватися.

   5. Говоріть дитині, що любите її. Частіше кажіть це простими словами: «Я тебе люблю!». Син (донька) не може зрозуміти без слів, що ви його (її) любите. Чи помічали ви, що деякі діти, які навчилися говорити в 2–3 роки, самі запитують по кілька разів: «Мамо, ти мене любиш?» Тому що малюкові необхідно це чути щодня і зайвим це не буде, навіть, якщо син чи донька погано поводилися, варто сказати ці слова, хоча б перед сном.

Усі ці дії допоможуть батькам налагодити гармонійні стосунки з дитиною, поліпшити емоційний контакт і тоді зникне проблема негативної уваги. Бо головне, чому діти провокують батьківський гнів, — це брак батьківської  уваги!

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!