20 фраз, що ви не говорили, доки не стали батьками | 4Mamas

Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

20 фраз, що ви не говорили, доки не стали батьками

Поява дитини змінює не лише побут, але й лексикон. У ньому з’являються навіть фрази, що раніше інколи так дратували у чужих вустах. Чому саме ці фрази такі стійкі, переходять з покоління у покоління? Виявляється, кожна з них має прихований психологічний сенс!

  1.     «Ми попісяли». Фраза-лідер, що дратує бездітних людей. Але ця фраза — наслідок природнього психологічного злиття матері з дитиною; таке почуття єдності необхідне для розвитку прив’язаності. Малюк потребує відчуття безпеки, у нього формується базова довіра до світу. Матуся ж завдяки психологічній єдності вчиться розуміти потреби дитини. Головне — вчасно відокремитися, не доводячи до «ми пишемо ЗНО» чи «ми вчимося на юриста».
  2.     «Вимий руки та швидко за стіл!». Навряд чи ви звертаєтеся так до чоловіка чи подруги. Цю начебто безневинну фразу кажуть тільки дітям. Сенс у ній суто повчальний: спочатку руки, а тільки потім їжа.
  3.      «Не чіпай пісю». Дорослим таке безглуздо казати, бо вони вже все з’ясували.
  4.     «Це не наша машинка». Переконана, що чоловік вам таке не каже.
  5.     «Це не твоє. Потрібно запитати дозволу у дівчинки/хлопчика, чи можна пограти». Як і попередня фраза, пояснює дитині, що таке приватна власність. І пояснювати доводиться довго.
  6.     «Це собака, а не конячка». Ситуація, знайома всім, у кого вдома є собака відповідного розміру. Чому не можна на ній покататися — дитина ще не розуміє, тому доводиться вчити її поводитися з тваринами.
  7.     «З дівчинкою грайся обережно, як із кошеням». Коли вдома є тварина, батьки докладають чимало зусиль, щоб навчити дитину гратися з нею обережно, не травмуючи хвіст та інше. Коли дитина виходить на майданчик до однолітків,  налагоджує перші контакти, аналогія з хатнім улюбленцем допомагає пояснити, чому не можна бити когось совочком по голові.
  8.      «Я тебе поцілую — і все вилікується». Універсальні ліки від дрібних подряпин, синців, забитих колін; на жаль, тільки для дитячого віку. Звісно, насправді мама заспокоює не стільки біль, скільки страх, розпач та образу.
  9.     «Я люблю тебе більше, ніж найсмачніший торт!». Абстрактне мислення у дітей лише формується, тому вони порівнюють свої почуття з чимось відомим, конкретним. Тому й батькам доводиться шукати відповідні наочні об’єкти для висловлювання.
  10.      «Приберися у кімнаті», «Збери іграшки». Майже всім батькам доводиться це говорити. Уникнути таких фраз може або той, хто філософськи не хвилюється через побутові дрібниці, або той, хто з 1,5–2 років привчав дитину класти речі на місце. Тоді є шанс, що це стане звичкою.
  11.      «Після школи — одразу додому!». А так кортить хоч трішки погуляти, так приємно після всіх «потрібно» та «повинен» просто розглядати калюжі та голубів. А то й пограти з друзями! Тому наполягайте на швидкому поверненні тільки тоді, коли справді кудись поспішаєте, а тривалість післяшкільної прогулянки обговоріть окремо.
  12.      «Сідай робити уроки, бо незабаром настане час лягати спати». Кожен з нас слово у слово повторює фрази, що чув від своїх батьків. Навіть якщо тоді вони безмежно дратували.
  13.       «Час писати лист Діду Морозу». І можна навіть не зазначати адресу, лист надійде за призначенням. Пошта працює для всіх, вікового цензу немає — але у дорослих цей спосіб виконання бажань, на жаль, не спрацьовує.
  14.       «З’їж ще три ложки — і тоді можеш йти». Це м’якша варіація суворих методів попереднього покоління («Поки все не з’їж, з-за столу не вийдеш!»). А вмовляння «за маму, тата, бабусю» та фантастичні метафори на зразок «відчиняйте ворота, машина приїхала!» працюють так само.
  15.       «Ми тільки-но пограли, тепер дай змогу мамі переглянути цікаву статтю в інтернеті». Дитині потрібно поступово звикати, що мамі потрібен особистий час для власних справ. Щоб це не стало раптовою прикрістю, домовтеся про кількість та тривалість «перерв» перед початком ігор.
  16.       «Збирати портфель краще ввечері». Діти дратуються через подібні нагадування не менше дорослих, але ігнорувати їх ще не мають права. Краще змінити порядок дій на ефективніший, наприклад, одразу після виконання домашніх завдань складати все у рюкзак.
  17.        «Подаруй мамі власний малюнок». Такий подарунок власноруч навчає малюка уваги до близьких. На жаль, малюнок є найкращим дарунком тільки до певного віку.
  18.         «Я сварюся, бо хвилююся, боюся за тебе». Не всі батьки можуть у цьому зізнатися. Спробуйте — можливо, сварок стане менше. Наступного разу дитина трохи довше подумає, перед тим як скоїти подібний учинок.
  19.        «Ось я у твоєму віці…». Зазвичай за цим наводять приклад гарної поведінки, старанності та відповідальності, але марно. Натомість варто розповісти цікаву історію з життя — навіть ту, де ви не ідеал, проте провели час весело.
  20.        «Мамо, мені вже 35, і у мене є власні діти!». Марно. Батьки на стільки ж років старше, як і раніше, а ви для них залишаєтеся дітьми.

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!