Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

10 речей, про які ваша мама вам ніколи не говорила

1) Вона плакала через вас… багато.

Вона плакала, коли дізналася, що вагітна. Вона плакала, коли народила вас. Вона плакала, коли вперше взяла вас на руки. Вона плакала від щастя. Вона плакала від страху. Вона плакала від хвилювань. Вона плакала, тому що вона так сильно вас любить. Вона відчувала ваш біль і вашу радість і ділила їх з вами, розуміли ви це чи ні.

2) Вона так хотіла з’їсти той останній шматок пирога…

Але коли вона побачила, як ви дивитеся на нього своїми величезними очима й облизуєте губки малюсіньким язичком, вона не змогла його з’їсти. Вона розуміла, що буде значно щасливішою, якщо ваш маленький животик буде ситий, а не її.

3) Це боляче.

Коли ви смикали її за волосся — це було боляче; коли ви дряпали її ручками з гострими нігтиками, що неможливо було підстригти, це було боляче; коли ви кусали її, поки вона кормила вас грудьми, це теж було боляче. Ви штовхали її в живіт, поки ще не народилися; ви розтягували її шлунок протягом дев’яти місяців; її тіло здригалося від болю, коли вона допомагала вам народитися.

4) Вона завжди боялася.

З моменту зачаття вона робила все, щоб захистити вас. Вона стала вашою ненькою. Вона забороняла сусідській дівчинці тримати вас на руках, тому що, на її думку, ніхто крім неї не міг забезпечити вашу безпеку. Її серце калатало, коли ви робили перші кроки. Вона тривалий час не лягала спати, щоб переконатися, що з вами все гаразд і ви повернулися додому, і вона рано прокидалася, щоб проводити вас до школи. У разі найменшої невдачі вона перебувала поруч; вона була ладна підхоплювати вас на руки щоразу, коли вам наснився поганий сон або коли у вас пізно вночі підвищувалася температура. Вона перебувала поруч, щоб знати, що з вами все гаразд.

5) Вона знає, що вона не ідеальна.

Вона — найсуворіший критик самої себе. Вона знає всі свої недоліки й іноді ненавидить себе за них. Коли справа стосується вас, вона нещадна до себе. Вона прагнула б бути ідеальною мамою, усе робити правильно, але оскільки вона теж людина, то припускається помилок. Можливо, вона усе ще намагається вибачити себе за них. Вона всім серцем прагнула б повернути час назад і все зробити інакше, але вона не може. Тому будьте ласкавими до неї й знайте, що вона робила все, що могла.

6) Вона дивилася на вас, коли ви спали.

Були ночі, коли вона пильнувала до трьох і молилася, щоб ви, нарешті, заснули. Її очі заплющувалися, поки вона співала вам колискові, і вона просила вас: «Будь ласка, будь ласка, засни». А потім, коли ви, нарешті, засинали, вона укладала вас у ліжечко, і вся її утома кудись зникала в той момент, коли вона сідала поруч із вами, дивилася на ваше ангельське обличчя і відчувала таку любов, про існування якої вона раніше навіть не підозрювала. Незважаючи на те, що в неї боліли руки й очі.

7) Вона носила вас значно довше, ніж дев’ять місяців.

Вона була вам потрібна. Вона перебувала поруч. Вона навчилася тримати вас на ручках, водночас прибираючи у квартирі; вона навчилася тримати вас на ручках, поки вона їла; вона тримала вас на руках навіть у сні, тому що іноді це була практично єдина можливість поспати, доступна їй. Руки стомлювалися, спина боліла, але вона тримала вас на руках, тому що ви прагнули перебувати поруч із нею. Вона вас обіймала, цілувала, любила. Грала з вами. Вам було спокійно в її руках; ви були щасливими в її руках; ви знали, що вас люблять, коли вона тримала вас на руках. І вона тримала, стільки, скільки ви хотіли.

8) Щоразу, коли ви плакали, її серце шалено калатало.

Її засмучував ваш плач, а найжахливішим видовищем були сльози на вашому маленькому обличчі. Вона робила все, щоб ви припинили плакати, а коли нічого не допомагало, її серце розбивалося на мільйон маленьких шматочків.

9) Ви для неї на першому місці.

Вона обходилася без їжі, без душу й без сну. Вона завжди ставила ваші потреби вище своїх. Цілий день вона робила те, що потрібно вам, а до кінця дня в неї не залишалося сил на себе. Але наступного дня вона просиналася, і робила все те саме знову й знову, тому що ви так багато означаєте для неї.

10) Усе це вона повторила б знову.

Бути мамою — це одна із найскладніших робіт, і часом вона доводить людину до самої межі терпіння. Ви плачете, вам боляче, ви намагаєтеся, у вас не виходить, ви працюєте і ви вчитеся. Натомість ви відчуваєте більше радості, ніж можливо, і відчуваєте більше любові, ніж ваше серце здатне вмістити. Незважаючи на весь біль, гіркоту, безсонні ночі, ранні прокидання, що з вами витримала ваша мама, вона зробила б усе це для вас знову й знову, тому що, на її думку, ви цього заслуговуєте. Тому коли ви наступного разу її побачите, подякуйте їй, дайте їй зрозуміти, що любите її. Цих слів їй ніколи не буде забагато.

Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!